Наголошування непохідних прикметників у поезії Лесі Українки

Abstract

У статті проаналізовано акцентуаційні особливості непохідних прикметників у поетичному вжитку Лесі Українки. На основі двох акцентних типів (кореневого і флексійного) визначено основні закономірності та тенденції наголосування аналізованих прикметників, з`ясовано їхнє варіантне акцентування і при цьому досліджено наголос, який частіше і який рідше функціонує у поезії Лесі Українки. Таке акцентну характеристику зроблено на тлі тогочасної норми і зіставлено з наголосуванням в сучасній українській мові. Аналіз фактичного матеріалу засвідчив, що переважна більшість непохідних прикметників, які вживаються у поетичній практиці Лесі Українки не відрізняється своєю акцентуацією від сучасної української мови.