Юліан Тарнович як дослідник польсько-українських взаємин

Abstract

Мета дослідження полягає в реконструкції польсько-українського дискурсу редакторської та публіцистичної праці Юліана Тарновича. В основі методології дослідження лежить міждисциплінарний підхід. Провідну роль відіграв біографічний метод, сфокусований на реконструкції подій минулого крізь призму життєписів його творців. Також важливими для дослідження були загальнонаукові (насамперед історичний, логічний, аналізу та синтезу) і спеціально-історичні (порівняльний, генетичний, типологічний та ін.) методи. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу польсько-української проблематики в громадсько-політичній публіцистиці Юліана Тарновича. Висновки. Проведене дослідження засвідчило насиченість творчої спадщини Ю. Тарновича проблематикою польсько-українських відносин. При цьому впадає у вічі, що видатний публіцист висвітлює цю складну тему не з вузького національного становища, а з позиції загальнолюдських цінностей. На багатьох прикладах він показав, що ігнорування сильнішим звичайних людських прав слабшого, у віддаленій перспективі руйнує його самого, адже варварство стосовно ближнього породжує енергію самознищення. Відтворюючи трагедію лемків в 1930–40-х рр., дослідник не приховує і вчинків польських друзів українського народу, що ціною власного життя рятували сусідів від жаху новітнього геноциду. І хоча такі свідчення були поодинокими, та саме вони, слушно переконує Ю. Тарнович, дають надію на польсько-український консенсус ціною відновлення історичної справедливості та вшанування пам’яті безневинних жертв.