Євген Коновалець і початки УВО (серпень - листопад 1920 р.)

Abstract

У грудні 1919 р. військове формування Січових стрільців під командуванням Є. Коновальця завершило свою історію. Частина стрільців продовжила свою діяльність під час Першого зимового походу, частина приєдналася до УГА у Вінниці, а ті, хто залишився з Є. Коновальцем, були інтерновані до табору у Луцьку. Цей етап життя та діяльності Є. Коновальця тривав до березня 1920 р. Після цього виїхав до Відня із завданням організувати бригаду українських військових для армії УНР, яка була розміщена в таборі Німецького Яблонного (Чехословаччина). Складні політичні відносини між українськими політиками із західноукраїнських земель та Наддніпрянщини не дозволили очолити бригаду. У липні 1920 р., переїхавши жити до Праги, Є. Коновалець та офіцери січових стрільців вирішили підготуватися до створення нової військової організації. Однак не було розуміння, якою вона має бути і що робити в майбутньому в українському національно-визвольному русі. Водночас дистанціюючись від армії УНР, Є. Коновалець намагається зрозуміти воєнно-політичну ситуацію, що склалася. Мета дослідження. Уведення в історіографію нового фактичного матеріалу про діяльність Є. Коновальця після служби в Армії УНР у контексті створення нової військової організації. Досягнення цієї мети стало можливим завдяки залученню невідомих архівних матеріалів та їх систематизації. Методологічною основою статті є принципи історизму, об’єктивності та критичного підходу. Наукова новизна. Уперше до наукового обігу було введено фактичний матеріал, у якому детально описано військову та політичну діяльність Коновальця у серпні – листопаді 1920 р. Висновки. Таким чином, питання про створення нової військової організації для продовження боротьби за відродження української державності стоїть у перші місяці діяльності Є. Коновальця після дистанціювання від армії УНР. Однак основна увага приділяється спілкуванню зі старшинами січових стрільців, які були інтерновані, продовжені в армії УНР або повернулися до Галичини.