Концепт розвою української нації за новітньої доби у викладі Дмитра Донцова

Abstract

Мета дослідження полягає у характеристиці еволюції української нації періоду новітнього часу у викладі Д. Донцова. Методологія дослідження ґрунтується насамперед на принципі історизму, що конкретизується підходом до історичних явищ та процесів з позиції динаміки, вивчення взаємозв’язків між ними та їх взаємозумовленості. Також застосовано низку загальноісторичних методів, а саме: порівняльно-історичний, історичної компаративістики, ретроспективний задля аналізу й зіставлення ідеології Д. Донцова з іншими ідеологічними напрямами. Для характеристики ідеології «чинного» («вольового») націоналізму Д. Донцова використано методи історії ідей. Наукова новизна пов’язана з тим, що ідеї та погляди Д. Донцова стосовно проблематики еволюції української нації залишаються ще не достатньо вивченими. Зокрема, це насамперед стосується того доробку, котрий міститься в публіцистиці авторства Д. Донцова, опублікованій в соціалістичній періодиці 1909–1911 рр. Висновки. За умов сучасної російської агресії проблема утвердження української незалежної держави набуває вирішального значення, а особливо ідеологія «чинного» («вольового») націоналізму Д. Донцова та його бачення напряму розвитку української нації. Зокрема, вагомим є його вчення про значення національно-духовних лідерів, спроможних сприяти перетворенню пригнобленого народу з аморфної маси на націю. В історії України, в числі інших небагатьох ідейних очільників нації, саме таку роль відіграв Д. Донцов. Неприйняття всього російського як імперського та ворожого Україні стало однією з наскрізних ідей, що пронизували творчість Дмитра Донцова. Він уважав, що мало усвідомити відрубність України від Росії, мало побачити в Росії ворога, слід також рішуче долати плазування української інтелігенції перед усім російським. Отже, на сучасному етапі боротьби за утвердження повноцінної української нації ідеї Д. Донцова відіграють особливу роль у відстоюванні української національної гідності та ідентичності.