Традиційний український народний одяг як ознака етнічної самобутності кінця ХІХ - початку ХХ ст. (на прикладі Заліщицького Подністров'я)

Abstract

Мета дослідження полягає у розкритті характерних рис традиційного народного одягу, зокрема вишивки Заліщицького Подністров’я, та встановлення її впливу на етнічну ідентичність, самобутність і свідомість населення кінця ХІХ – початку ХХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності та об’єктивності. Міждисциплінарний характер дослідження зумовив використання цілого спектру загальнонаукових, філософських та спеціально-історичних методів, з-поміж яких доцільно виокремити такі: польовий, історичний, вибіркового обстеження, спостереження та ін.

Наукова новизна дослідження зумовлюється аналізом фондових колекцій Заліщицького краєзнавчого музею, польових матеріалів та наявної теоретичної бази, які дали підставу виокремити основні конструктивні та художні особливості чоловічого і жіночого народного одягу (вишиванки) одного із районів Тернопільщини, встановити їх вплив на ментальні риси місцевого населення, його етнічну самобутність. Окремо проаналізовано основні методи вишивки: низь, лиштва, занизування. Визначено вплив традиційного одягу та орнаменту вишивки на сучасну культуру і свідомість українців.

Висновки. Встановлено, що для території Заліщицького Подністров’я кінця ХІХ – початку ХХ ст. характерний поділ одягу за ґендерною, віковою, функціональною належністю, а також за стилістикою орнаменту. Жіночий одяг, окрім верхнього, був різноманітніший, ніж чоловічий. Домінувальним елементом декорування була традиційна для регіону вишивка геометричного та рослинного орнаменту. Різноманіття українського традиційного одягу та смислове наповнення вишивки мають вагомий вплив на етнічну ментальність і самосвідомість українців сучасності, виявляючись в активізації національної пам’яті, дотриманні традицій, перетворенні вишиванки з елементу оздоблення повсякденного одягу в сакральну і святкову річ.