Дослідження мануфактурного періоду вітчизняної економіки в Українській академії наук (20-30-і рр. ХХ ст.)

Abstract

Мета роботи – на основі аналізу наявних друкованих та рукописних розробок з історії мануфактурного періоду економіки України визначити стан вивчення проблеми на сьогоднішній момент та означити перспективи подальших досліджень в цьому напрямі. Методологія дослідження ґрунтується на принципі історизму, системності, достовірності, об’єктивності. Використано такі методи, як проблемно-хронологічний, історико-генетичний, аналітико-синтетичний. Наукова новизна. Вперше на основі зіставлення матеріалів літературних джерел і архівних даних представлено комплекс досліджень мануфактурного періоду в контексті економічного розвитку України, проведених співробітниками Української академії наук у 20–30-х рр. ХХ ст. Висновки. Показано розбудову мережі установ для вивчення народного господарства України в структурі Української академії наук. Показано всебічне вивчення співробітниками академії економіки України від XVII до початку XIX ст., що знайшло відображення у значній кількості створених ними книг та статей. Підкреслено, що відверте проголошення владою у 1928 р. курсу на боротьбу з «внутрішнім ворогом» відчутно загальмувало плин академічної науки, призвівши до знищення низки праць з історії економіки, виданих або підготовлених до видання. Підкреслено оригінальність розвідок Олександра Оглоблина та Наталії Полонської-Василенко в галузі історії порцеляново-фаянсових мануфактур означеного періоду. Відзначено дослідження особливостей економіки України означеного періоду вітчизняними вченими, що працювали, починаючи з 60-х рр. ХХ ст. до початку третього тисячоліття. В процесі майбутньої реконструкції знань у межах початкового періоду становлення народного господарства України рекомендовано звернути увагу на доцільність подальшої розробки історії Києво-Межигірської мануфактури як установи, детальний аналіз технологічних прийомів та продукції якої матиме значення для осмислення взаємозв’язків між мистецтвом і наукою, для пізнання історії не тільки господарства, а й культури і мистецтва нашої держави. Першим кроком у цьому напрямі може стати публікація книги «Нарис історії Києво-Межигірської мануфактури», підготовленої Н. Полонською-Василенко, що зберігається в архіві Інституту рукопису Національної бібліотеки імені В. Вернадського і становить одне з яскравих надбань, залишених нам у спадок нашими попередниками.