Візитаційний опис парафіяльного храму святого Филипа міста Самбір (1773)

Abstract

Мета дослідження – визначити інформаційний потенціал протоколу візитації для висвітлення історії та культури храму. Методологія дослідження побудована на джерелознавчій

критиці церковної документації, яка супроводжується зіставленням статистично-описових відомостей із нормативними актови-ми документами. Наукова новизна полягає у представленні деталь-ного опису парафіяльного храму Святого Филипа, який не зберігся до нашого часу, однак був знаним осередком розвитку місцевої укра-їнської духовної культури. Висновки. Через відсутність фундацій-ної документації не можемо встановити точного часу побудови храму. Вже навіть у кінці XVIII ст. було втрачено первинну доку-ментацію, що дало підставу делегованому візитаторові ствер-джувати про давність його побудови. Та й загалом відсутність повного комплексу документації місцевої парафіяльної канцелярії створює суттєві труднощі у відтворенні історії побудови та функціонування храму і парафії при ньому. Тільки поодинокі фраг-ментарні згадки про церкву в актових книгах світських установ дають змогу епізодично насвітлити основні етапи її розвитку: за-снування парафії (XVI ст.), перехід до унії (1691), двічі урядування лаврівського чернецтва (1. кінець XVIІ ст., 2. 60-ті рр. XVIІІ ст.), приєднання до самбірського катедрального собору (70-ті рр. XVIІІ ст.), ліквідація (90-ті рр. XVIІІ ст.). Детальніші описи зовніш-нього та внутрішнього вигляду храму подає єпархіальний візита-тор за 1773 р. З його описів, перед нами постає давній деревʼяний храм, хрестоподібної форми, тільки із однією центральною банею. Церква складалася із трьох традиційних частин: бабинця, нави та великого вівтаря. У середній частині церкви (наві) по обидва боки (північному і південному) розміщувалися дві каплиці, де було по кілька бічних вівтарів із антимінсами. Очевидно, що на цих вівта-рях відправлялися літургії на честь певних церковних свят. Прикрашали храм давні ікони та іконостас. Для відправлення літургій використовувалася як давня православна богослужбова літера-тура, так і нові унійні видання. Біля церкви споруджено деревʼяну дзвіницю, а навколо храму був обгороджений цвинтар. Через свою давність храм поступово занепадав, а із побудовою поруч нового катедрального собору втратив значення і був демонтований.