Грушівська парафія в описах візитатора і пароха 1897 р.

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати інформаційні повідомлення деканального візитаційного комісара та місцевого пароха щодо оцінки становища грушівської парафії греко-католицького обряду. Методологія дослідження. Для верифікації факто-логічного матеріалу проведено зіставлення описів візитатора із повідомленнями пароха й аналогічними статистично-довідковими документами церковного походження. Наукова новизна полягає у тому, що віднайдений рукопис протоколу деканальної візитації за 1897 р. грушівської парафії уперше впроваджується до наукового обігу і розкриває обставини занепаду деревʼяного храму і підготов

ку до побудови мурованої церкви, яка дійшла до наших днів. Висновки. Із проаналізованих повідомлень візитатора та пароха можна стверджувати, що на локальному рівні розбудовувалася парафіяль-на цивілізація: діяли храми (матірний і дочірний) та школа; засно-вувалися мирянські організації (церковне братство та товариство тверезості). Парох виконував не тільки літургійні, але й адмініс-тративні обовʼязки: укладав парафіяльні акти (метричні, шкільні), провадив реєстр вхідної та вихідної церковної документації, вида-вав метрики парафіянам, провадив записи про християнську під-готовку наречених до укладення церковного шлюбу та виголошував оповіді про час і місце його укладення з метою встановлення, чи немає суттєвих перешкод з боку парафіяльної громади для він-чання молодят. Помітно, що місцевий парох заохочував батьків віддавати своїх дітей до школи і водночас приводити їх на катехи-тизацію до храму. Отже, парох дбав не тільки про інтелекту-альне зростання парафіяльної молоді, але й про їхнє християнське виховання. Парафіяльна людність відзначалася набожністю та жертовністю, адже дотримувалася церковних приписів і христи-янського вчення і зуміла зібрати значні кошти на побудову нового мурованого храму. Церковні землеволодіння ретельно охоронялися і ніхто зі світських володарів не зазіхав на їхнє привласнення. Якщо будинок пароха ще був у доброму стані, де ще були умови для про-живання, то господарські будівлі, що належали до церковної влас-ності, потребували ремонтів. Незважаючи на погіршення стану храму, деревʼяний матеріал якого поступово руйнувався, парафіяни дбали про чистоту і належний порядок у ньому, створюючи у такий спосіб належні умови для відправлення літургій. Віднайдення та опрацювання протоколів деканальних та єпархіальних візитаційних обстежень за попередні та наступні роки функціонування грушівської парафії значно доповнюють наші уявлення про діяльність парафіяльної цивілізації на окремо взятому прикладі.