Українське гроно авторів часопису "Kwartalnik historyczny" (1887–1914)

Abstract

Мета статті. Дослідити як впродовж 1887–1914 рр. розвивалася співпраця українських дослідників минулого з першим польським професійним у галузі історії виданням – «Kwartalnikem Historycznym». Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської обʼєктивності з використанням загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Наукова новизна дослідження полягає у запровадженні до наукового обігу масиву історіографічних дже-рел, на підставі якого вперше у історичній науці піднімається тема польсько-української наукової комунікації, що вибудувалася довкола

створеного у Львові часопису «Kwartalnik Historyczny». Висновки. Пік співробітництва українців з часописом «Kwartalnik Historyczny» припадає на 1887–1897 рр. і співпадає в часі з пожвавленням польсько-українських стосунків у межах впровадженої у Галичині полі-тики «Нової ери». Та попри те, що взаємодія українських дослід-ників з редакцією часопису мала доволі фрагментарний характер, ґрунтувалася на особистісних контактах і залежала, значною мі-рою, від загального фону польсько-українських громадських сто-сунків, вона відкривала нові горизонти для реалізації як власного наукового потенціалу українських вчених, так і для популяризації української історії і культури серед польської громадськості. Своєю чергою редакція часопису, сповідуючи принципи науковості, продовжувала зацікавлено відслідковувати появу праць українських дослідників минулого та дискутувати з ними навіть після згортання політики «Нової ери», коли польсько-українські наукові взаємини і співпраця, що налагоджувалися впродовж 80–90-х рр. XIX ст., почали згасати, поступаючись всезростаючій конфронтації.