Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7413| Назва: | Військова організація під керівництвом Євгена Коновальця (кінець 1921 р. – жовтень 1922 р.) |
| Автори: | Хома, Іван |
| Ключові слова: | Д. Герчанівський Ю. Отмарштейн Є. Коновалець Українська військова організація |
| Дата публікації: | 2022 |
| Видавництво: | Вид. дім "Гельветика" |
| Бібліографічний опис: | Хома, Іван. Військова організація під керівництвом Євгена Коновальця (кінець 1921 р. – жовтень 1922 р.) [Текст] / І. Хома // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Ю. Стецик, Р. Попп, Г. Гриценко та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2022. - Вип. 11/53 : Історія. - С. 119-133. |
| Короткий огляд (реферат): | Після поразки Української національної революції, один з її ключових діячів, полковник Армії УНР Євген Коновалець деякий час проживав у Празі та Відні. У липні 1921 р. він повернувся до Львова. Однією з важливих справ, якою займався за кор-доном, була Військова організація, з нею повʼязував продовження боротьби за українську державність. Хоча основні організаційні процеси проходили у Львові та Галичині загалом. Тут фактично склалося колективне командування. Це відчув Є. Коновалець після повернення додому. Він розумів, що такий стан справ не дає мож-ливості розраховувати на перспективи організації. Так і сталося: після замаху на Львівського воєводу К. Грабовського в присутності керівника Польщі Ю. Пілсудського, майже всіх лідерів Військової організації було заарештовано. Після цього Є. Коновалець її очолив. Було реорганізовано командний склад, сформовано управлінську структуру та розвинуто дві форми спротиву: активну і пасивну. Розвитку діяльності сприяли політичні процеси, а саме заплановані вибори до польського парламенту. Це дало змогу апробувати ці дві форми спротиву. Результат спротиву вражає. Водночас ціна боротьби також дуже висока: тисячі арештованих і десятки загиб-лих. Певна свобода в діях особового складу дала змогу залучити багато людей до організації. Поза тим, Є. Коновальцю до жовтня 1922 р. вдалося залишатись невідомим керівником організації для польських органів безпеки. Цього часу було достатньо, щоб заклас-ти незворотні організаційні та конспіративні засади діяльності. Розвинутий масштаб боротьби не дав змоги Є. Коновальцю довго перебувати в конспірації, у кінці жовтня 1922 р. він змушений був виїхати за кордон. Методологічною основою статті є принципи історизму, обʼєктивності та критичного підходу. Наукова новизна. Акцентовано увагу на тому, що Є. Коновалець приступив до керівництва Військовою організацією не відразу після повернення з Відня, а після арештів, спричинених замахом на львівського воєводу 25 вересня 1921 р. Наукова цінність статті базується на введені до наукового обігу невідомого до недавнього часу джерельного матеріалу. Висновки. Є всі підстави стверджувати, що Є. Конова-лець очолив Військову організацію тільки в кінці 1921 р. Саме на цей час припадає утвердження ключових організаційних засад. На-віть після вимушеного виїзду за кордон крайовий осередок продов-жить активну діяльність. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7413 |
| Розташовується у зібраннях: | 2022 № 11/53 (серія Історія) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Хома (3).pdf | 593,67 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.