Повсякденне життя робітництва Дрогобиччини у перші післявоєнні роки (1945–1950)

Abstract

Мета статті – представити результати дослідження повсякденного життя робітництва Дрогобицької області УРСР у 1945–1950 рр. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності, авторської об՚єктивності, а також на використання загальнонаукових методів (індукції та дедукції, аналізу і синтезу) та спеціально історичних методів (історико-системний, історико-генетичний, історико-типологічний). Наукова новизна полягає у тому, що уперше на основі маловідомих джерел представлено повсякденне життя робітництва Дрогобицької області УРСР у 1945–1950 рр. Висновки. У результаті дослідження з’ясовано, що, повсякденне життя робітництва Дрогобиччини у перші повоєнні роки характеризувалося вкрай незадовільними матеріально-побутовими і соціальними умовами. Карткова система, яка діяла до 1947 р., не враховувала навіть мінімальні потреби робітників, на утриманні яких були родини з кількох осіб. Заробітна плата коливалася від 200 до 900 крб., однак 20–30 % грошових доходів робітників спрямовувалося на оплату податків, державних позик, виплату грошових штрафів за невиконання норм виробітку тощо. Продуктовий кошик робітника обмежувався переважно картоплею і поганої якості чорним хлібом. Умови проживання міських робітників були нужденними, дещо кращим виявилося становище сільських робітників. Однак останні, володіючи земельними ділянками, змушені були сплачувати натуральні і грошові податки. Робітництво було об’єктом індоктринаційних зусиль компартії, комсомолу і профспілкових організацій. Політика радянського режиму щодо робітництва, зазвичай викликала осуд робітників, частина з яких симпатизувала українському визвольному рухові (ОУН і УПА), але ніколи не наважувалася на відкриті протести.