Релігійно-моральний стан дрогобицької парафії у повідомленнях отця Северіяна Бараника (1937 р.)

Abstract

Мета дослідження – визначити інформаційний потенціал звіту отця-пароха Северіяна Бараника для встановлення релігійно-морального стану парафіяльної людності греко-католицького обряду дрогобицької парафії станом на 1937 р. Методологія дослідження базується на аналітичній та синтетичній критиці історичного документа і зіставленні інформації із тогочасними статистично-описовими джерелами. Наукова новизна вбачається у запровадженні вперше до широкого обігу звіту пароха, який розкриває маловідомі сторінки організації релігійного життя дрогобицького міщанства. Висновки. Детальний звіт отця-пароха Северіяна Бараника представлений значним масивом інформаційного матеріалу, який окреслює подальші перспективні шляхи дослідження міської релігійної культури міжвоєнного Дрогобича. Передусім потребують докладних наукових студій українські мирянські товариства, які зуміли самоорганізувати релігійну та національно свідому молодь і старше покоління для збереження своєї ідентичності. Представлена інформація у звіті вкотре підкреслила роль і місце греко-католицької церкви та її структурних частин у збереженні та розвитку української християнської культури. Досі поза увагою краєзнавців та істориків церкви залишалася харитативна праця отців-василіян у Дрогобичі. Проте жахливі події сучасної російсько-української війни, спонукають нас вдатися до вивчення історичного досвіду минулих поколінь у напрямі розвитку благодійної діяльності християнської церкви для людей, які потрапили у важкі життєві обставини. І саме із цією метою при дрогобицькому василіянському монастирі організовувалися християнські благодійні товариства для хворих, в’язнів, безробітних. Особливий акцент робився на опіку над молоддю, яка мала зростати в національному та християнському дусі, щоб у майбутньому спричинитися до відновлення української державності. Особливою уваги заслуговує питання проведення спеціального дослідження про участь отців-василіян у діяльності українських культурно-просвітницьких товариств. Адже у представленому звіті цей напрям діяльності василіянського чернецтва поданий досить побіжно, оскільки у ньому головно акцентовано на огляді душпастирської праці та релігійно-морального стану людності об’єднаної дрогобицької греко-католицької парафії. Незважаючи на поширення соціалістичних ідей та перекручених вчень християнських сект, дрогобицькі міщани зуміли протистояти їм і зберегти свою національно-релігійну приналежність завдяки багатогранній та відданій праці місцевого василіянського духовенства.