Викрадення українських дітей російськими окупантами (2022-2024): за матеріалами вітчизняних мас-медіа

Abstract

Мета статті на основі аналізу матеріалів українських засобів масової інформації (ЗМІ) розкрити масштаби, способи, наслідки викрадення росіянами українських дітей в умовах повномасштабної війни РФ проти України. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об’єктивності, а також на методи критики історичних джерел, контент-аналізу медійних матеріалів. Наукова новизна – вперше в історичній науці здійснено дослідження проблематики викрадення російськими окупантами дітей з тимчасово окупованих територій України на основі матеріалів українських ЗМІ (2022–2024). Висновки. З’ясовано, що в умовах повномасштабної війни Росії проти України активізувалася діяльність окупантів, спрямована на викрадення (вивезення, депортацію) українських дітей. Українські ЗМІ зосередили увагу на цій проблемі з березня 2022 р., коли Міністерство закордонних справ України повідомило про незаконне вивезення понад 2,3 тис. дітей з окупованої території України. Надалі мас-медіа регулярно подавали інформацію про кількість вкирадених дітей, наводячи як дані офіційних українських органів, так і твердження російської сторони. У статті виокремлено головні проблемно-тематичні напрями висвітлення проблематики викрадення дітей в українських ЗМІ (2022–2024): 1) кількість і причини викрадення росіянами українських дітей; 2) сценарії (способи і механізми) викрадення дітей (спочатку велася мова про п’ять, згодом про шість таких сценаріїв); 3) геноцидний характер викрадення дітей в Україні російськими окупантами; 4) денаціоналізація, асиміляція українських дітей шляхом примусового «перевиховання» у російських дитячих таборах; 5) розкриття життєвих історій про окремих українських дітей і підлітків, яких вдалося повернути до України; 6) обговорення проблем, шляхів і механізмів повернення українських дітей з Росії, Білорусі, ТОТ