Селянське питання і аграрні перетворення у роки української революції (1917-1921) в працях сучасної румунської та польської історіографії

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати проблематику аграрних перетворень та селянське питання у добу Української революції (1917–1921 рр.) у наукових роботах сучасних румунських та польських дослідників. Методологія дослідження операється на принципи історизму, об’єктивності, системності та методи історіографічного аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у тому що фактично уперше проаналізовано наукові напрацювання сучасних румунських і польських істориків стосовно селянського питання та аграрних перетворень, що мали місце у період Української революції (1917–1921 рр.). Висновки. Підбиваючи підсумки, важливо зупинитися на деяких важливих міркуваннях. По-перше, у румунській і польській історичних науках є достатньо праць, в яких безпосередньо або опосередковано характеризуються селянське питання і аграрні нововведення в роки Української революції (1917–1921 рр.). Як ми намагалися продемонструвати, одна з ключових особливостей, що притаманна проаналізованим працям, це зосередження дослідницького фокусу на політичному, соціальному і економічному контекстах, у яких розглядається як селянське питання, так і перетворення в українському селі впродовж зазначених років. По-друге, незважаючи на все перераховане вище, спеціалізоване наукове дослідження, повністю присвячене означеній проблематиці так і не з’явилося ні румунській, ні в польській історіографії. По-третє, одним із пояснень такої ситуації може слугувати те, що в румунській та польській історичних науках сформувалися окремі наукові напрями у вивченні власної аграрної історії ХІХ–ХХ ст., яка є не менш цікавою, ніж українська. Осмислюючи все вищевказане, на наш погляд, варто було б задуматися над ідеєю про комплексне колективне дослідження багатонаціонального авторського колективу, де б селянське питання і аграрні реформи доби Української революції (1917–1921 рр.) були проаналізовані та зіставленні з подібними явища, що мали місце в сусідніх країнах (Польщі, Румунії та інших). Такий транснаціональний погляд на цей регіон континентальної Європи початку ХХ ст.. якісніше репрезентував би тогочасні характерні риси як Центрально-Східної Європи загалом, так і кожної з держав.