Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7564
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorМілютін, Сергій-
dc.date.accessioned2025-12-03T11:55:55Z-
dc.date.available2025-12-03T11:55:55Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationМілютін, Сергій. Спротив колишніх вояків армії УНР і повстанців-самостійників хлібозаготівельним заходам 1932-1933 рр. (за матеріалами Державного архіву Кіровоградської області) [Текст] = Resistance of former soldiers of the UNR army and self-reliant insurgents to grain procurement measures in 1932-1933 (based on materials from the State Archive of Kirovohrad Oblast) / С. Мілютін // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Ю. Стецик, Р. Попп, Г. Гриценко та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2024. - Вип. 15/57 : Історія. - С. 82-96.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7564-
dc.description.abstractМета статті – комплексно проаналізувати спротив колишніх вояків Армії УНР і повстанців-самостійників хлібозаготівельним заходам у 1932–1933 рр. на території сучасної Кропивниччини. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, а також на використанні загальнонаукових методів аналізу, синтезу, узагальнення. Новизна статті полягає в тому, що вперше на основі архівно-кримінальних справ та оперативних звітів керівників районних відділів ДПУ комплексно проаналізовано участь колишніх вояків Армії УНР і повстанців-самостійників у спротиві хлібозаготівельним заходам 1932–1933 рр. на території, що нині входить до складу Кіровоградської області. Висновки. На основі першоджерел доведено, що учасники спротиву хлібозаготівельним заходам використовували переважно пасивні методи боротьби й індивідуальні форми спротиву – словесну критику соціально-економічної політики влади, приховування зерна, заклики кидати роботу в колгоспах та їхати працювати на виробництво. Визначено, що з-поміж колективних методів спротиву переважав саботаж, а епіцентрами спротиву хлібозаготівельним заходам стали населені пункти Гурівка, Диківка, Дмитрівка, Добровеличківка, Макариха, жителі яких під час Української революції 1917–1921 рр. активно підтримували УНР. Установлено, що індивідуальний і колективний спротив не мав помітного впливу на виконання хлібозаготівельного плану, що спричинено низкою факторів: роботою розгалуженої мережі секретних співробітників ДПУ, які інформували начальство про випадки невдоволення діями влади з-поміж селян; репресіями або перебуванням за кордоном більшості тих, хто міг організувати дієвий спротив хлібозаготівельним заходам; погіршенням продовольчої ситуації в селах, що унеможливлювало ефективний та активний спротив діям влади.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.publisherВид. дім "Гельветика"uk_UA
dc.subjectспротивuk_UA
dc.subjectхлібозаготівліuk_UA
dc.subjectГолодоморuk_UA
dc.subjectАрмія УНРuk_UA
dc.subjectповстанціuk_UA
dc.titleСпротив колишніх вояків армії УНР і повстанців-самостійників хлібозаготівельним заходам 1932-1933 рр. (за матеріалами Державного архіву Кіровоградської області)uk_UA
dc.title.alternativeResistance of former soldiers of the UNR army and self-reliant insurgents to grain procurement measures in 1932-1933 (based on materials from the State Archive of Kirovohrad Oblast)uk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:2024 № 15/57 (серія Історія)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Мілютін.pdf346,85 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.