Сучасна українська історіографія з історії села Медведівка Черкаського району Черкаської області

Abstract

Метою статті є вивчення історіографічного доробку з історії с. Медведівка Черкаського району Черкаської області. Методологія дослідження. У науковому дослідженні використано загальнонаукові методи дослідження, а саме: історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний та метод структурно-функціонального аналізу. Історико-генетичний метод спрямований на аналіз динаміки історичних процесів. Він дозволяє виявляти їх причинно-наслідкові зв’язки і закономірності історичного розвитку. Історико-типологічний метод є засобом виявлення загальних рис у просторових групах історичних подій і явищ і виділення однорідних стадій у неперервно-часовому їх розвитку. Структурно-функціональний метод полягає у вивченні її не як такої, що складається з окремих властивостей, а як якісно цілісної системи, що має комплекс власних рис, посідає певне місце і відіграє певну роль у визначенні елементів системи, а також їх головних ознак. Він дозволяє виявити зв’язки системи з навколишнім світом, властивості навколишнього середовища, які визначають природу досліджуваної системи. Наукова новизна полягає у тому, що у статті вперше охарактеризовано історіографічний матеріал з історії невеликого села Медведівка Черкаського району Черкаської області. Краєзнавчі дослідження відіграють важливу роль для опису загальноісторичного процесу, аналізу економічних, політичних, культурних явищ. У статті висвітлюється історіографія регіональної історії с. Медведівка Черкаського району Черкаської області. Регіональна історія є невід’ємною частиною історії України. Село Медведівка розташоване у мальовничому та героїчному краї – Чигиринщині. У статті розкрито непросту історію села та походження його назви. В наш час до Медведівської сільської територіальної громади входять села: Головківка, Деменці, Зам’ятниця, Івківці, Медведівка, Мельники, Худоліївка та селища Буда і Скелівка. Нині кількість населення села Медведівка – понад 1300 осіб Проаналізовано останні дослідження і публікації з такої теми. Зокрема, праці відомих істориків Ю. Мицика, Н. Кукси, Я. Діденко, В. Лазуренка, О. Пашковського, Н. Лавріненка, М. Сиволапа, О. Ластовської та ін. У статті розглянута праця відомого дослідника Чигиринщини Валентина Лазуренка. У своїй книжці «Історія Чигиринщини (з найдавніших часів до сьогодення)» автор особливу увагу приділив історичним подіям XX століття: Холодноярській та Чигиринській республікам 1918–1921 років, голодомору 1932–1933 років, політичним репресіям 1937–1939 років, показав трагічні події часів Другої світової війни 1941–1945 років, повоєнну відбудову народного господарства району. Завершальна частина розглядає сучасні політичні, економічні та національно-культурні процеси краю. Загалом вказане дослідження містить цінний історичний матеріал з актуальними та важливими авторськими характеристиками, фаховий аналіз політичних, суспільних, економічних особливостей розвитку району. Актуальною є робота Юрія Мицика «Чигирин – гетьманська столиця», в якій він узагальнив дослідження з історії гетьманської столиці – Чигирина, з яким пов’язані часи Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 років, часи Руїни та Гайдамацького руху. Автор подав історію Чигиринського полку та низки населених пунктів на його території (Суботова, Медведівки та ін.). Праця ґрунтується як на опублікованих, так і на архівних джерелах, проливає світло на незнані сторінки історичного минулого та охоплює період з давніх часів до ХІХ століття. У роботі Наталії Кукси та Яніни Діденко «Наддніпрянська минувшина XVIII–XX століття» розповідається про історію та пам’ятки краю крізь призму бачення сучасників – видатних учених – істориків, письменників, поетів, художників та громадських діячів XVIII–XX століть. У дослідженні характеризуються наукові напрацювання з указаної теми історика Назара Лавріненка, а саме: з історії Медведівського Миколаївського монастиря «Медведівський Миколаївський монастир: від перших згадок до ХХІ ст.», огляд історіографії з указаної теми, заснування щорічної Учнівської наукової краєзнавчої конференції «Залізнякові читання», яка вперше відбулася у 2009 році. Конференція має неабияке значення для розвитку історичних досліджень цього району, має на меті залучити молодь до науково-дослідної роботи, культивувати почуття патріотизму та гордості за свій край. За результатами конференції видається збірник. Висновки. На сучасному етапі розвитку історичної науки вкрай важливим є дослідження історії рідного краю. Адже народ, який знає та шанує власну історію, непереможний. Сторінок історії с. Медведівки прямо або опосередковано торкнулися відомі вчені сучасності, такі як: В. Лазуренко, Н. Кукса, Н. Лавріненко, Ю. Мицик та ін. Науковий доробок цих дослідників дає можливість прослідкувати історичні події, які відбувалися на території вказаного населеного пункту від давніх часів до сьогодення, та простежити етнографічні та архітектурні особливості краю, виховати патріотизм на національну гордість у молодого покоління.