Аграрна реформа 1921 року на Буковині та в Бессарабії: законодавчі засади та умови їх реалізації

Abstract

Дослідження присвячено аналізу аграрної реформи 1921 року, яка була впроваджена на територіях Буковини та Бессарабії, що увійшли до складу Румунії після Першої світової війни. Мета статті полягає у висвітленні законодавчих засад реформи, умов її реалізації, а також визначенні її перших результатів у соціально-економічному та політичному аспектах. Методологія. У роботі використано міждисциплінарний підхід, що включає історико-правовий аналіз законодавчих актів та архівних документів, які регламентували проведення аграрної реформи. Застосовано метод порівняльного аналізу для оцінки ефективності заходів реформи у різних регіонах. Крім того, залучено історіографічний аналіз для вивчення попередніх досліджень і критичного осмислення їх висновків. Наукова новизна. Стаття розкриває специфічні аспекти реалізації аграрної реформи у регіонах Буковини та Бессарабії в контексті інтеграційної політики Румунії. Вперше детально аналізуються законодавчі механізми експропріації та імпропріації земель, створення спеціалізованих інституцій, відповідальних за виконання реформи, а також їхня роль у соціальній стабілізації. Розкрито маловідомі аспекти політичної мотивації реформи, спрямованої на інтеграцію новоприєднаних територій до складу Румунії. Висновки. Аграрна реформа 1921 року в Румунії мала комплексний характер, поєднуючи економічні, політичні та соціальні аспекти. Вона сприяла частковому перерозподілу земель, проте не змогла повністю вирішити проблему малоземелля та задовольнити потреби всього сільського населення. На Буковині реформа мала подвійну функцію: зменшення соціальної напруги через наділення селян землею та інтеграція регіону в політико-економічну систему Румунії. У Бессарабії основним завданням реформи стало підтвердження стану розподілу землі, який склався у період революційних подій 1917 року з урахуванням інтересів крупних земельних власників та проведення колонізації урядом Румунії разом із впорядкуванням земельних володінь дрібних власників. Разом з позитивними аспектами реформи виявлено значні недоліки, зокрема бюрократичні перепони та зловживання під час розподілу земель. Таким чином, аграрна реформа на Буковині та Бессарабії була важливим, хоча й суперечливим етапом у політико-економічній історії регіону, наслідки якої вплинули на подальший розвиток місцевого населення та його соціально-економічні перспективи.