Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7610
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorFesenko, Galyna-
dc.date.accessioned2025-12-08T07:58:13Z-
dc.date.available2025-12-08T07:58:13Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationFesenko, Galyna. World war II in Polish museums: historiography discourse on the culture of remembrance [Текст] / G. Fesenko // Українські історичні студії : [зб. наук праць ДДПУ ім. І. Франка] / [редкол.: Ю. Стецик (голов. ред.), Р. Попп, Г. Гриценко та ін.] ; М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка. - Дрогобич : Гельветика, 2025. - Вип. 17/59 (2025). - P. 147-158.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7610-
dc.description.abstractМета дослідження – представити результати історіографічного дослідження праць польських науковців, насамперед істориків, щодо меморіального вшанування польськими музеями жертв Другої світової війни. Методологія дослідження. Застосовано дискурсний аналіз для репрезентації досліджень про польську музеєлізацію Другої світової війни в контексті колективної пам’яті. Це дозволило висвітлити кілька важливих «точок напруги» у пам’ятанні минулого, а також конкретні приклади їх різної (де)контекстуалізації у сучасному дискурсі. Важливу роль у цьому історіографічному огляді відіграли загальнонаукові принципи об’єктивності, єдності історичного та логічного, а також метод аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у висвітленні специфіки досліджень про польський досвід музеалізації та меморіалізації подій Другої світової війни в контексті європейської культури пам’яті; визначено основні тенденції в інтерпретації способів меморіалізації цивільних жертв у музеях Польщі. Висновки. Наукові розвідки про способи польських музеїв вшановувати пам’ять жертв Другої світової війни є різними як за масштабом, так і за перспективою (транснаціональною, національно-екзистенційною, регіональною). У польській історіографії окрема увага приділяється меморіальним музеям, створеним на місці колишніх нацистських таборів, та концептуальним змінам у ландшафтній культурі вшанування жертв насильства («криміналістичний поворот», екологічна пам’ять). Висвітлюється, як польські музеї реагують на дослідження Голокосту, конструюючи дискурси про Другу світову війну з позиції свідка. Стверджується, що, хоча музеї демонструють спроби узгодити польську національну пам’ять із ширшими європейськими наративами, напруга між національними та більш інклюзивними підходами до експонування різних форм страждань та жертв зберігається. Репрезентативні можливості польських музеїв щодо пошуку балансу між історичною специфікою та антропологічною універсалізацією потребують подальшого поглибленого аналізу.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.publisherВид. дім "Гельветика"uk_UA
dc.subjectкультура пам’ятіuk_UA
dc.subjectГолокостuk_UA
dc.subjectДруга світова війнаuk_UA
dc.subjectПольщаuk_UA
dc.subjectмузейuk_UA
dc.subjectкомемораціяuk_UA
dc.subjectмеморизаціяuk_UA
dc.titleWorld war II in Polish museums: historiography discourse on the culture of remembranceuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:2025 № 17/59 (серія Історія)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Фесенко.pdf350,18 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.