Основні тенденції трансформації профспілкового членства в Україні під час воєнного стану

Abstract

Мета дослідження полягає у визначенні основних тенденцій трансформації профспілкового членства в Україні під час воєнного стану. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, системності. Основою дослідження також є методи формальної логіки, аналізу, синтезу, порівняння, історико-проблемний, історико-системний та історико-хронологічний. Наукова новизна полягає в тому, що вперше встановлено причинно-наслідкові зв’язки у динаміці профспілкового членства в умовах воєнного стану. Проаналізовано вплив економічних, соціальних, міграційних процесів, внутрішніх проблем профспілок, які виникли під час війни, на їх чисельність та структуру. Висновки. Встановлено, що воєнний стан суттєво вплинув на чисельність і структуру профспілкового членства в Україні, що спричинило його значне скорочення та диспропорції. Від кількості членів профспілок залежать їхня сила, впевненість, ефективність і перспективи розвитку. Для відновлення довіри працівників і залучення нових членів профспілкам необхідно впроваджувати нові сучасні підходи: розвивати цифрові платформи, проводити інформаційні кампанії, особливо серед молоді, пропонувати програми підтримки кар’єрного зростання та навчання. Прозорість діяльності, роз’яснення ролі профспілок у захисті трудових прав і демонстрація конкретних успішних прикладів своєї діяльності сприятимуть зростанню їхньої привабливості. Необхідно сформувати і активно впроваджувати сучасну профспілкову ідеологію, яка базуватиметься на повазі гідності та інтересів людини праці, а також на свідомому підході до членства у профспілках. Отже, майбутнє профспілкового руху в Україні залежить від його здатності відповідати очікуванням працівників. Досягти цього можна лише тоді, коли переваги члена профспілки будуть очевидними, реальними та практично відчутними порівняно зі становищем інших працівників.