Антропоніми як важливі маркери лінгвокультурної інформації (на матеріалі поетичного дискурсу Лесі Степовички)

Abstract

У статті доведено, що поетичний дискурс Лесі Степовички потребує особливого вивчення в ономастичному річищі, оскільки антропоніми авторки є одним з найважливіших маркерів репрезентації лінгвокультурної інформації.Антропонімійні одиниці не лише відбивають власне світобачення письменниці, а й є одним із найгостріших видів її словесної зброї, набувають нових конотацій, символізуються, стають важливим засобом емоційно-образного розгортання подій, дають естетичну зарядженість, насолоду й невичерпні можливості, відтворюють особливості її глибокого національного світовідчуття. Авторка вміло вплітає антропоніми в поетичну текстову структуру, зосереджує увагу на семантичному наповненні слова, що уможливлює не тільки спіймати її емоційний стан, поєднати воєдино мовну й екстралінгвальну інформацію, а щонайважливіше – визначити антропонімійні одиниці як невід’ємний змістотвірний складник поетичного дискурсу, художнього стилю і сприймати їх у непростій розлогій образній перспективі.Онімний простір поетичного дискурсу віддзеркалює суб’єктивні уподобання Лесі Степовички, наскрізне бачення й глибоке розуміння об’єктів навколишньої дійсності. Здебільшого поетичний дискурс Лесі Степовички наповнений біблійною тональністю, підсиленою відповідною ономалексикою, зокрема теонімами, які зберігають безпосередній зв’язок з поняттям, мають високий виражальний потенціал.У поетичному дискурсі-присвяті виокремлено ініціальні форми антропоніма, які складно піддаються розкодуванню. Закодованість інформації дає натяк на непрості життєві перепетії авторки. Встановлено комунікативно-прагматичну скерованість антропонімів як важливих маркерів лінгвокультурної інформації у контексті поетичного дискурсу, розкрито особливості їхньої семантики, з’ясовано образотвірні функції номенів на позначення персонажів, історичних осіб, відантропонімійних форм множини, асоціонімів. Наголошено на здатності антропонімів вербалізувати категорію інтимізації в проєкції на сильну текстову позицію – завуальовану назву поезій.