Тактики, прийоми і мовні засоби реалізації маніпулятивного дискурсу (на матеріалі політичних дебатів у США)

Abstract

Стаття присвячена дослідженню явища комунікативної маніпуляції та її функціонуванню в політичній суперечці. У центрі уваги наукового пошуку лінгвостилістичні засоби, уживані індивідом у ході політичної дискусії, створення ним відповідного комунікативного клімату під час реалізації маніпулятивного впливу на реципієнта через низку прийомів і тактик. У статті на основі аналізу теоретичних праць, присвячених розгляду феномена маніпуляції, узагальнено типологію спікерів-маніпуляторів та їхні характерні риси. З’ясовано, що маніпулятори поділяються на два основних типи: активні та пасивні. Активні маніпулятори прораховують свої кроки, намагаючись повністю контролювати всіх учасників спілкування та заповнюючи собою якомога більше комунікативного простору. Таким маніпуляторам властиві авторитарність та агресія, за допомогою яких вони здійснюють тиск на співрозмовника з метою його підкорення. Пасивні маніпулятори, навпаки, підкорюють своїх співрозмовників здебільшого м’якістю й поступливістю свого характеру, що відповідним чином відбивається на рівні мовних засобів. Ілюстративним матеріалом дослідження слугували політичні дебати з участю американського президента Дональда Трампа, комунікативна поведінка якого є наочним прикладом маніпулятивного спілкування з авторитарно вибудуваною лінією аргументації. Дональд Трамп демонструє риси активного маніпулятора, який нав’язує власні правила гри. Виконаний аналіз показав, що під час дебатів він найчастіше застосовує тактики перетворення інформації, критики та приниження опонента, дистанціювання й інклюзивності, а також ігнорування політичного конкурента. Маніпулятивні прийоми, якими послуговується політик, спрямовані на перехоплення ініціативи, домінування, повний контроль політичної суперечки, зміщення акцентів комунікації й створення комунікативного простору, вигідного для маніпулятора, використання вербальних важелів впливу в агресивній манері задля зниження психологічної стійкості опонента.Перспективним для подальших досліджень вбачаємо комплексний аналіз поведінки маніпулятивних комунікантів з різними психо-фізіологічними та соціокультурними характеристиками з огляду на взаємодію вербальних, невербальних і паравербальних компонентів комунікації.