Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7790
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorВірченко, Тетяна-
dc.contributor.authorМатвієнко, Ольга-
dc.date.accessioned2026-01-14T08:10:47Z-
dc.date.available2026-01-14T08:10:47Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationВірченко, Тетяна. Гастрономія: від особистого до художнього досвідів (на матеріалі епістолярію та малої прози Бориса Грінченка) [Текст] = Gastronomy: from personal to artistic experiences (based on epistolary and short fiction by Borys Grinchenko) / Т. Вірченко, О. Матвієнко // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: М. Ю. Федурко (гол. ред.), С. М. Альбота, О. В. Косович та ін.]. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2025. - Вип. 62 : Філологія. - С. 33-40.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7790-
dc.description.abstractМіждисциплінарна гуманітаристика останнім часом провокує все більше досліджень на межі літературознавства й культурології. Їжа як аспект дослідження має вплив на біографічні студії, оскільки сприяє ширшому розкриттю контексту епохи, дає підстави висновувати про сімейні традиції, матеріальний статок тощо. Кулінарний контекст у художніх творах також функціональний: засіб характеротворення, соціальної характеристики, чинник розвитку сюжету тощо. Наукове зацікавлення густативними та гастрономічними образами у художній літературі спостерігаємо на широкому літературному матеріалі, але знаковими вважаємо студії Т. Бовсунівської, С. Павличко, С. Філоненко. Саме розвідка С. Павличко «Пристарасть і їжа: особиста драма Михайла Коцюбинського» ілюструє, як гастрономія стає опорою для дослідження у сфері біографіки. Зважаючи на стан грінченкознавчих студій, мета цього дослідження – увиразнити взаємозалежність ставлення до їжі Бориса Грінченка в буденному житті та художнього осмислення їжі в малій прозі. Основними завданнями розвідки є продемонструвати особливості харчування в родині Грінченків на основі епістолярію, увиразнити кореляцію традицій харчування з творчістю (на матеріалі малої прози) та світоглядом. Матеріалом дослідження став родинний епістолярій (листи Б. Грінченка до М. Гладиліної 1883–1884 років, листи М. Грінченко до матері 1892, 1916 років, а також листування М. Грінченко з М. Плевком) та оповідання, написані упродовж 1884–1890 років.Родинний епістолярій дає розуміння типового харчування в сім’ї Грінченків, ставлення до алкоголю, сімейних харчових традицій, частково матеріального статку тощо. В оповіданнях їжа виконує функцію само- або інохарактеристики, отже, сприяє окресленню рис характеру персонажа. У низці оповідань домінантним є зображення алкоголю як ідентифікатора насильства, брехні та їхніх наслідків. Почуття голоду підштовхує персонажів до злочину.Також їжа може слугувати ідентифікатором пори року («Грицько», «Нелюб», «Павло Хілобороб», «Кавуни»).uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectБорис Грінченкоuk_UA
dc.subjectхудожній досвідuk_UA
dc.subjectгастрономічна культураuk_UA
dc.subjectепістолярійuk_UA
dc.subjectмала прозаuk_UA
dc.titleГастрономія: від особистого до художнього досвідів (на матеріалі епістолярію та малої прози Бориса Грінченка)uk_UA
dc.title.alternativeGastronomy: from personal to artistic experiences (based on epistolary and short fiction by Borys Grinchenko)uk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:2025 Вип. 62. Філологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Вірченко Матвієнко.pdf364,34 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.