Трансформація концепту дім у сучасному українському дискурсі

Abstract

У статті йдеться про трансформацію ключового концепту дім в сучасному українському дискурсі: схарактеризовано критерії домінантності в мові; зʼясовано, як зміни у свідомості унаявлено в культурно-мистецькому просторі та відображено в концепті. Мета статті – проаналізувати трансформацію концепту дім у сучасному українському дискурсі на широкому культурологічному тлі, закцентувавши увагу на тому, що ступінь актуальності концепту істотно зростає, а його структура активно розбудовується. Істотними для осягнення специфіки культурних спільнот є ключові концепти, які кваліфікують за низкою вже обґрунтованих критеріїв: актуальність, узуальність у мові, час тотність, ядерний статус у фраземному та паремійному масивах, семантична багатовимірність, полівалентність, естетичність. Часте обговорення, матеріалізація в публічному просторі (соціальних мережах, ЗМІ, літературних і мистецьких творах), різноманітних проєктах тощо сукупно творять ще один критерій, що визначає домінантність певного поняття.Серед таких провідних одиниць – концепт дім, який демонструє зміни у свідомості, зумовлені сучасною суспільно-політичною ситуацією: зростає ступінь актуальності концепту, а смислові компоненти ʻУкраїна – це дімʼ, ʻвтрата домуʼ, ʻповернення додомуʼ отримали статус ключових. Важливим є ототожнення дому з сімʼєю, родиною, добре облаштованим сімейним гніздом. Сучасний дискурс розширює межі концепту, охоплюючи трактування дому як міста, як країни та народу, як Батьківщини й української мови. Універсальна захисна, оберегова функція дому передбачає його бачення твердинею, сховком, своєрідною мушлею. Концепт дім охоплює як власне матеріальні компоненти, так і (що важливіше) нематеріальні, а також низку унікальних компонентів. У сучасному українському дискурсі саме ці національно зумовлені компоненти є основними й репрезентативними щодо концепту.