Якості лідера в публічному адмініструванні

Abstract

Мета статті полягає у здійсненні науково-теоретичного аналізу праць вітчизняних і зарубіжних дослідників у галузях психології, педагогіки, соціології, політології та управління персоналом, спрямованих на виявлення й узагальнення проблематики якостей лідера, зокрема в контексті публічного адміністрування. Методологія дослідження ґрунтується на використанні науково-теоретичних методів – аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення, що дало змогу визначити специфіку якостей лідера у сфері публічного адміністрування. Наукова новизна. Сформульовано поняття «лідерські якості» як сукупність особистісних характеристик, що сприяють результативному здійсненню лідерства через уміння ухвалювати зважені та відповідальні управлінські рішення, впроваджувати креативні й інноваційні стратегії діяльності, а також здійснювати конструктивний вплив на колектив з метою ефективної реалізації спільних завдань і підтримувати сприятливий соціально-психологічний клімат у професійному середовищі. З’ясовано, що феномен лідерства притаманним усім видам соціальних відносин, зокрема різним сферам професійної діяльності. Визначено, що кожна з них формує власні вимоги до проявів і змісту лідерських якостей. Публічне адміністрування не становить винятку, адже в цій сфері лідерство пов’язане з високим рівнем соціальної відповідальності та етичних орієнтирів. Зафіксовано наукову дискусію щодо уточнення змісту поняття «якості лідера» та його інтерпретації в контексті сучасних міждисциплінарних підходів.Висновки. Зроблено висновок, що лідерство в публічному адмініструванні є елементом управлінського механізму. Поряд із здатністю особи здійснювати організаційно-правове регулювання та впорядкування управлінського процесу, це явище обумовлює ефективне функціонування усієї управлінської системи. При цьому немає універсального чи стандартного набору лідерських якостей, які б були властиві лідерам органів публічної адміністрації. Різні ситуаційні моделі можуть проявляти різні особистісні якості.