Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7820
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКоккіна, Ліліта-
dc.contributor.authorМарінашвілі, Мальвіна-
dc.date.accessioned2026-01-19T13:01:30Z-
dc.date.available2026-01-19T13:01:30Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationКоккіна, Ліліта. Ґендерно нейтральна мова в сучасному суспільстві як перекладознавча проблема [Текст] = Gender neutral language in modern society as a translation studies problem / Л. Коккіна, М. Марінашвілі // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: М. Ю. Федурко (гол. ред.), С. М. Альбота, О. В. Косович та ін.]. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2021. - Вип. 46 : Філологія. - С. 47-56.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7820-
dc.description.abstractПерманентна трансформація сучасного суспільства знаходить відображення насамперед у його мові. Зокрема тяжіння до ґендерного паритету зумовлює необхідність усе- бічного врахування самоідентифікації кожного індивіда в процесі спілкування. У статті розгля- нуто актуальний стан соціальних змін у суспільстві як передумову розвитку ґендерного перекла- дознавства (на матеріалі французької та української мов). Кількість доробок у царині ґендерної лінгвістики, присвячених різним аспектам перекладу на матеріалі інших мов, є ознакою важливо- сті цього напряму. Проведене компаративне дослідження доводить, що в Україні культура вико- ристання ґендерно коректних термінів є доволі низькою порівняно з іншими країнами, зокрема Францією. Йдеться не лише про фемінізацію сучасної мови, а й про її ґендерну нейтралізацію з огляду на небінарні особистості. Непредставленість в арсеналі мови засобів, пристосованих до нової ґендерної картини світу, безперечно, призводить до певних проблем у внутрішньомовному спілкуванні та під час передачі гендерно нейтральних форм іншою мовою. Головна відмінність полягає у протилежних напрямах розвитку французької та української мов: якщо перша тяжіє до нейтралізації назв професій, надаючи перевагу інклюзивному письму, то друга, навпаки, – до створення ґендерно бінарних слів. Французька та українська мови мають відмінну граматичну структуру і різняться, зокрема, засобами вираження граматичного гендеру. Українська нале- жить до тих мов, які мають систему дієвідмінювання, де граматичний рід на відміну від фран- цузької може зазначатися в дієсловах. Ідентичним для досліджуваних мов є намагання уник- нути ґендерно маркованих займенників, замінюючи їх нейтральними (французька) та іншими термінами без указівки на біологічну стать (українська). Сьогодні бракує комплексних праць із вивчення специфіки перекладацьких трансформацій у мовній парі «французька/українська» під час передачі одиниць ґендерно нейтральної мови, що засвідчує актуальність нашої розвідки.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectукраїнська моваuk_UA
dc.subjectпроблеми перекладуuk_UA
dc.subjectґендерно нейтральна моваuk_UA
dc.subjectґендерно нейтральна моваuk_UA
dc.subjectпаритетuk_UA
dc.subjectпаритетuk_UA
dc.subjectпаритетuk_UA
dc.subjectінклюзивне письмоuk_UA
dc.subjectфранцузька моваuk_UA
dc.titleҐендерно нейтральна мова в сучасному суспільстві як перекладознавча проблемаuk_UA
dc.title.alternativeGender neutral language in modern society as a translation studies problemuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:2021 Вип. 46. Філологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Коккіна Марінашвілі.pdf396,49 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.