Особливості використання дієслів, прикметників та фразеологізмів на позначення погоди в англійській мові

Abstract

Метою статті є висвітлення особливостей уживання в англійській мові дієслів, прикметників та фразеологізмів на позначення погоди. Знання таких особливостей – важливий складник міжкультурної комунікації, адже допомагає уникнути комунікативних невдач, уживання конструкцій у неправильному контексті чи випадкового використання слів, які мають цілком інше емоційне забарвлення. У процесі дослідження використано методи аналізу та синтезу, дедуктивного та порівняльний методу, також прийоми лексикографічного аналізу. Наукова новизна й актуальність статті полягає в доланні кордонів міжкультурної комунікації, зокрема на тему погоди. Дієслово є основною частиною мови. У контексті погоди воно має одне з основних семантичних значень: вказує на стан погоди та зміну цього стану. Розуміння конотації дієслова, доцільності його вживання, особливостей поєднання з тією чи тією частиною мови стирають міжкультурні бар’єри. Англійська мова потребує підмета, коли йдеться про погоду, натомість в українській мові підмет можна опускати, хоч це і не є обов’язковою умовою. Дедуктивним методом можна встановити, що загалом мови слов’янської групи можуть користуватись двома варіантами: дієсловом із використанням підмета або ж дієсловом без використання підмета. У статті розглянуто іменники та прикметники на позначення погоди, а також фразеологізми, які стосуються погоди та розмов про неї. У результаті встановлено основні особливості вживання дієслова на позначення погоди в англійській та українській мовах, здійснено зіставний аналіз цих особливостей для встановлення схожих та відмінних ознак в мовах.