Літературно-музичні кореляції у малій прозі Володимира Винниченка

Abstract

Дослідження присвячене інтермедіальному аналізу художньої творчості Володимира Винниченка, спрямованому на виявлення в ній елементів суміжного з літературою музичного мистецтва. Прикладів музичної присутності в прозі автора безліч. Його персонажі – не професійні музиканти, композитори чи співаки, а прості талановиті люди. Вони не мають музичної освіти, тому часом й самі не знають, як їм вдається так торкати душі реципієнтів своїми мелодіями. Було б помилково, щоправда, стверджувати, що Винниченкові прозові, особливо натуралістичні твори, наскрізь музичні. Йдеться лише про окремі випадки. Але про ті випадки, де головні герої вміють чути і відчувати музику, майстерно грають, співають, складають пісні. Музичний ефект у творі проявляється через сильні слухові образи. Вони утворені шляхом нагромадження в тексті великої кількості дієслів, які в свідомості читача викликають звукові асоціації. Найбільше «музики» у Винниченкових описах природи. У багатьох пейзажних замальовках відчувається асоціативна схожість до мелодії. Звуки часто повторюються, наростають й стихають, як музика. Звичайно, про точне музичне копіювання не йдеться, головне, щоб у розповіді чулося своєрідне нарощення, досягнення кульмінації і спадання з подальшим заспокоєнням. Часто в малій прозі Винниченка виявляємо присутність так званої «вербальної музики». Маємо на увазі описи музичних творів і вражень від них засобами художньої літератури. Обираючи різноманітні форми для репрезентації музичних «вкраплень» у канву своїх літературних текстів, Винниченко показує, які асоціативні ряди вибудовують почуті мелодії в душах героїв. Іноді враження від музики настільки сильні, що здатні зруйнувати логіку сюжетної ліній твору. Свідомість людей оживає, зашкарублі душі пом’якшуються, застиглі думки починають свій рух. Літературно-музичні кореляції показують, як можна збагатити зображально-виражальні можливості мови. «Музичний фон» суттєво впливає на художній простір у тексті та специфіку персонажотворення, допомагає авторові репрезентувати його власну світоглядну картину.