Семантика pluralis modestiae в письмовому протоколі Константинопольського патріархату на прикладі послань Патріарха Варфоломія

Abstract

У статті досліджено специфіку вживання займенника та дієслова у формі 1 особи множини (1 Plur) у значенні 1 особи однини (1 Sing) у письмовому протоколі Константинопольської кафедри на прикладі послань Патріарха Варфоломія. Зазначено, що займенник та дієслово 1 Plur у значенні 1 особи однини (1 Sing) належить до особливостей офіційного письмового протоколу Константинопольської кафедри. Простежено формування цієї граматичної фігури через аналіз уживань, зафіксованих у літературних та релігійних текстах, починаючи від античної доби. Аналіз патріарших послань продемонстрував, що Патріарх Варфоломій використовує граматичну форму 1 Plur у трьох випадках: по-перше, в значенні «pluralis sociativus», тобто коли має на увазі себе і вірних. Другий випадок використання «pluralis modestiae» – у значенні «pluralis majestatis», тобто стосовно особи, яка здійснює вищі державні функції, а тому позбавлена індивідуальності. Уживання «pluralis majestatis» підкреслює посадові функції Патріарха як юридичної особи, що очолює та здійснює управління давньою Константинопольською кафедрою, котра має право честі понад усіма православними помісними церквами. Цей статус автоматично підтверджує скромність Предстоятеля церкви, який не може поводитися й висловлюватися як приватна особа. Головну увагу в статті зосереджено на третьому випадку вживання «pluralis modestiae» в патріарших посланнях – у її буквальному значенні. Семантика контекстів такого вживання зосереджена на літургічному та моральному аспектах християнського богослов’я. Маркером буквального значення лексеми «скромність» є іменна лексема Μετριότης та її варіант ἡμετέρα Μετριότης, уживана архієреями або патріархами замість «я» як прояв скромності й ознака смиренності. Проаналізовано семантику цієї лексеми на матеріалі словників грецької мови.