Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7897
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorМалюга, Наталія-
dc.date.accessioned2026-01-23T08:07:26Z-
dc.date.available2026-01-23T08:07:26Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationМалюга, Наталія. Українськомовний простір м. Кривий Ріг і (не)дотримання мовних прав [Текст] = Ukrainian-language space in Kryvyi Rih city and (non)compliance with language rights / Н. Малюга // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: М. Ю. Федурко (гол. ред.), С. М. Альбота, О. В. Косович та ін.]. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2022. - Вип. 49 : Філологія. - С. 136-146.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7897-
dc.description.abstractУ статті узагальнено результати соціолінгвістичного дослідження (анкетування) динаміки мовної ситуації в м. Кривий Ріг; простежено зміни в оцінці мовного середовища впродовж 2019–2021 рр. Мета дослідження – установити, наскільки важливим для мешканців Кривого Рогу є вибір мови спілкування, визначити, яка мова домінує в спілкуванні в навчальному та приватному середовищі, а також, спираючись на отримані результати, виявити динаміку мовної ситуації в Кривому Розі. Серед завдань, які ми розв’язували, були такі: виявити оцінку української мови носіями інших мов і споконвічними носіями щодо комунікативної придатності, естетичності, престижності, а також з’ясувати ступінь прихильності мовного колективу до рідної мови. Задля досягнення поставленої мети послуговувалися історико-генетичним методом; із-поміж емпіричних методів обрано анкетування та спостереження; оброблення та узагальнення отриманих даних соціолінгвістичного опитування здійнено методами математичної статистики. Проаналізовано відповіді респондентів, які свідчать про те, що в місті Кривий Ріг триває задавнений конфлікт між двома мовами – українською та російською. Опитані вважають рідною українську мову, вивчають її та послуговуються нею в освітньому процесі, володіють нею краще, ніж російською чи будь-якою іноземною, однак у приватному житті вони частіше обирають російську мову або суржик. Стосовно мови спілкування працівників різних сфер із споживачами їхніх послуг простежено розширення сфер застосування української мови. Позитивна динаміка взаємодії мов на користь державної в суспільному житті народу України дає підстави до висновку, що мовна політика є раціональною. Практичне значення свого дослідження вбачаємо в тому, що його результати можуть бути застосовані під час інших регіональних соціолінгвістичних досліджень. Перспективним уважаємо здійснення соціолінгвістичних досліджень, респондентами яких стануть представники окремих соціо-, вікових чи професійних груп, що сприятиме накопиченню емпіричних даних про взаємодію мови та суспільства, виробленню дієвих заходів, націлених на виправлення соціокультурних деформацій мовного середовища.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectмовне середовищеuk_UA
dc.subjectреспондентuk_UA
dc.subjectсоціолінгвістичне дослідженняuk_UA
dc.subjectанкетуванняuk_UA
dc.subjectмовна ситуаціяuk_UA
dc.subjectмовні праваuk_UA
dc.titleУкраїнськомовний простір м. Кривий Ріг і (не)дотримання мовних правuk_UA
dc.title.alternativeUkrainian-language space in Kryvyi Rih city and (non)compliance with language rightsuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:2022 Вип. 49. Філологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Малюга (2).pdf503,58 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.