Вдосконалення розумової діяльності ресурсами християнської терапії

Abstract

Стаття досліджує на теоретико-методологічному та емпіричному рівнях особливості розумової діяльності особистості в сучасних умовах життєдіяльності. Проаналізовано конкретні прояви неоптимальності розумової діяльності, зокрема, наявність помилкових суджень, упереджень, інтелектуальних автоматизмів, закритості пізнавальної позиції та проаналізовано їх негативний вплив на розв’язання особистістю життєвих проблем, вирішення завдань та здійснення виборів. Запропоновано використання ресурсів християнської терапії з метою оптимізації інтелектуальної діяльності особистості, зокрема, методи християнської когнітивно-поведінкової терапії, молитву, християнська медитацію.Методологія. Методологічною основою дослідження є реалізація поліпарадигмального підходу до вирішення проблеми вдосконалення розумової діяльності особистості, що передбачає реалізацію позитивно-наукової, конструктивістської та духовної парадигм. Обґрунтовується обмеженість культивованих у сучасній психології підходів через неврахування дій системотвірних чинників та обстоюється ідея про ефективність християнської терапії у вдосконаленні розумової діяльності людини завдяки реалізації цілісного підходу до вирішення проблеми, задіяння духовного чинника.Наукова новизна. Констатується проблемність розумової діяльності сучасної людини, що зумовлено деструктивним впливом сучасної цивілізації, полізадачністю та швидкою темпоральністю життя людини, необхідністю одночасного виконання різнопланових завдань в різних сферах життєдіяльності, наявності величезної кількості реальних та віртуальних подій, різноманітних потоків суперечливої інформації. Стверджується обмеженість ресурсів науково-позитивістської парадигми в реалізації завдань вдосконалення розумової діяльності людини та обґрунтовується доцільність використання ресурсів духовної парадигми, зокрема, християнської терапії. Теоретично та методологічно обґрунтовано мету, завдання вдосконалення розумової діяльності людини та запропоновані конкретні шляхи її оптимізації. Висновки. Теоретико-методологічний аналіз, психологічна практика та емпіричні дані вказують на неоптимальність розумової діяльності людини, що зумовлені деструктивними впливами сучасної цивілізації та несприятливими умовами життя людини. Застосування методів християнської терапії забезпечує адекватність думок, виникає готовність до прийняття нових ідей, долаються упередження та деструктивні інтелектуальні автоматизми, переривається потік депресивних думок. Встановлено, що фундаментальним чинником вдосконалення розумової діяльності є вихід людини на трансцендентний вимір життєдіяльності