Типи психологічного знання для майбутніх фахівців у сфері соціонімічних професій

Abstract

Нами були вичленовано основні змістові вектори викладання психологічних знань для студентів соціонімічних професій, зокрема, уже з першої лекції курсів психологічних дисциплін здійснювати подачу найузагальненіших тверджень до все глибшого викладання на наступних етапах вивчення психологічних дисциплін. Такими змістовими векторами можуть бути уявлення про: 1) внутрішній світ людини та її особистість, здорову особистість, особливості особистості дітей, молодших школярів, підлітків, юнаків та дорослих; про умови, чинники та механізми розвитку здорової та дестеструктивної особистості до все більше поглиблених, конкретизованих, однозначно сформульованих та готових до практичного застосування знань на наступних етапах вивчення психологічних дисциплін; 2) сутність активності та діяльності особистості, її мотивацію, психологічну структуру та результати, систему саморегуляції та стиль діяльності; про професійну діяльність, наприклад, освітню, взагалі до викладу уявлень про діяльність педагога у сфері навчання, виховання та розвитку школярів, про навчальну діяльність школярів та студентів тощо; 3) систему зумовлення (детермінацію) психологічних, соціально-психологічних феноменів, яка конкретизується в психосоматичних, психологічних, соціальних та духовних умовах, механізмах та чинниках; 4) психологічні та соціальнопсихологічні механізми функціонування та розвитку особистості та її психологічних складових (самосвідомості, спонукальної, інтелектуальної та емоційно-вольовової сфер), механізми навчання (та самонавчання і взаємонавчання), виховання (та самовиховання і взаємовиховання), розвитку (та саморозвитку і взаєморозвитку), функціонування і оволодіння школярами різними видами діяльності; соціально-психологічні механізми функціонування та розвитку учнівських класів та груп соціалізацію школярів та ін. Таким чином пропонується циклічне напередвикладання, все поглибленіше викладання психологічних знань при переході викладання однієї навчальної дисципліни до іншої, від однієї теми до іншої, а також пропонуванням студентам орієнтувальної основи вивчення навчальних дисциплін та окремих тем, в якій чітко вичленовано методологічне, теоретичне, прикладне, практичне і розвивальне знання та способи їх засвоєння.