Юридична й кризова психологія як чинники психологічної безпеки та організаційної стійкості

Abstract

Метою статті є теоретичне обґрунтування та визначення ролі кризової і юридичної психології у формуванні психологічної безпеки персоналу та забезпеченні організаційної стійкості в умовах кризових ситуацій. Методологія. У статті використовується аналіз та узагальнення теорій і концепцій, які дають змогу визначити основні тенденції щодо проблеми дослідження механізмів впливу кризовопсихологічних факторів на функціонування організації, що окреслюють правові (Теремецький В., Колодчина Р.) та психологічні (Мельничук С., Мельничук І.) аспекти регуляції поведінки в умовах криз, а також можливості інтеграції кризової й юридичної психології у системі антикризового менеджменту (КарамушкаЛ.).Наукова новизна полягає у аналізі взаємозв’язку юридичної та кризової психології як ключових чинників забезпечення психологічної безпеки працівників і підтримання організаційної стійкості в умовах кризових викликів. Показано, що кризова психологія сприяє розвитку стресостійкості та стабілізації емоційного стану персоналу, а юридична психологія забезпечує правову свідомість, дисципліну та захищеність працівників. Обґрунтовано інтеграцію цих підходів як умову ефективного антикризового менеджменту й довготривалої стійкості організацій. Проаналізовано психологічні наслідки кризових ситуацій – високий рівень стресу, професійне вигорання, деструктивні конфлікти та зниження довіри до керівництва Обґрунтовано необхідність інтеграції кризово-психологічних і юридико-психологічних підходів у систему антикризового менеджменту як умови формування культури довіри, захищеності та передбачуваності в організації.Висновки. Поєднання правових і психологічних механізмів дозволяє підвищити адаптивність, продуктивність і довготривалу стійкість організацій у сучасних умовах.