Психологічне відновлення музичними засобами в умовах війни

Abstract

У статті «Психологічне відновлення музичними засобами в умовах війни» представлено результати дослідження, яке проводилось протягом 2022–2023 років в рамках проєкту «Психологічне відновлення дітей, військових, мешканців деокупованих територій засобами арт-терапії». Мета роботи полягала у дослідженні можливостей застосування музичних засобів для психологічного відновлення населення деокупованих громад та громад, постраждалих від війни. В ході дослідження використовувалися як загальнонаукові методи (спостереження, аналіз та синтез, узагальнення, статистичний), так і спеціалізовані методи: психологічний скринінг, опитування, розгорнуте індивідуальне інтерв’ю. Методологічною основою дослідження є реінтеграційний підхід, розроблений в рамках психології ізоляції (напрямок військової психології), який пропонує використовувати можливості людської психіки, проявлені в ненормальних для людини умовах, для її відновлення, а також інтегративний підхід, який передбачає можливість та важливість застосування психологічними консультантами та психотерапевтами у роботі з клієнтом різних методів відповідно до потреб клієнта. В основу дослідження було покладено припущення про те, що класичні музичні твори можуть бути ефективним інструментом психоемоційного розвантаження людей, які перебували в зоні бойових дій або окупації та потребують психологічного відновлення. Зазначимо, що повноцінне психоемоційне розвантаження є обов’язковою передумовою опрацювання людиною власного травмівного досвіду або виходу із компресійного стану, спричиненого перебуванням в окупації або зоні бойових дій, а вчасне та регулярне психоемоційне розвантаження є дієвим засобом профілактики психічних розладів. Таким чином, об’єктивна необхідність проведення психоемоційного розвантаження для одночасно великої кількості в громадах постраждалих від війни стимулює фахівців шукати нові форми розвантажувальних заходів, залучаючи для цього якісні та безпечні інструменти психоемоційного впливу, яким вважаємо музичні твори, підібрані у спеціальну програму та виконані на бездоганному професійному рівні. Професійне припущення потребувало відповідної доказової бази, тому серед учасників заходів було проведено опитування за спеціально розробленою анкетою, яка виконала роль скринінгового інструменту. Участь в скринінговому опитуванні була повністю добровільною. 339 мешканців Ірпеня, Бучі та Києва, в тому числі тих з них, які зараз захищають Україну на фронті, взяли участь у анкетуванні. Наукова новизна. В ході роботи було вперше досліджено ефективність музичних засобів для психоемоційного розвантаження людей, які можуть мати компресійні стани, спричинені перебуванням в ізоляції (окупації), та проаналізовано особливості застосування музичних арт-терапевтичних засобів як інструменту психоемоційного впливу в умовах війни. Висновки. Арт-терапевтичні інструменти показали себе дуже ефективними та поліфункціональними для цілей психологічного відновлення населення деокупованих громад. Арт-терапевтичні інструменти можуть бути застосовані на різних рівнях надання психологічної допомоги та психосоціальної підтримки, однак вимоги до їх застосування для цілей психосоціальної підтримки та з терапевтичною метою суттєво відрізняються. Фізичний вплив музики на тіло та психіку людини має компенсуючий ефект для тих людей, які перебували в зоні активних вибухів (як внаслідок обстрілів, так і внаслідок роботи ППО), а також учасників бойових дій. При цьому вплив живої класичної музики можна вважати безризиковим, якщо жодні інші технічні засоби не застосовуються. Проведене дослідження свідчить про дієвість музичних засобів в контексті проведення психоемоційного розвантаження людей, які пережили стрес в умовах війни, при цьому заходи, які проводились виключно як заходи психологічної підтримки, дали сильніший ефект, ніж заходи, які проводились як комплексні події (коли, крім масового музичного сеансу, який проводився командою музикантів та психологів, були інші активності). В цілому дослідження застосування музичних засобів для психологічного та психофізіологічного відновлення людини вважаємо дуже перспективним як в частині дослідження механізмів їх впливу на людську психіку та процеси її відновлення, так і в частині використання отриманих результатів для формування програм психологічного відновлення дітей та дорослих, а також представників цільових груп, які перебувають в зоні підвищених психологічних навантажень.