Психологія життєдіяльності: методологічний аналіз мети, завдань та змісту навчальної дисципліни для практичних психологів-магістрів

Abstract

Мета статті полягає в методологічному аналізі мети, завдань та змісту навчальної дисципліни «Психології життєдіяльності» для практичних психологів-магістрів. Методологія. Обґрунтовано зміст навчальної дисципліни, викладено план аналізу життєдіяльності особистості в єдності буття та життя. Розкрито онтологію буття особистості (впливи, прояви, факти, вчинки, дії, тенденції). Наукова новизна. Викладено психологічні особливості життєвої ситуації та їх види, типи взаємодії особистості з ситуацією. Охарактеризовано особливості поведінки особистості критичних та кризових ситуаціях. Констатується, що психологу-практику необхідно знати фундаментальні характеристики буття(динамічність, зокрема, прояви повсякденності та неповсякденності) та орієнтуватися в типах повсякденності та неповсякденності (екстремальність) та особливостях поведінки особистості в ситуації неповсякденності, потенційних змінах особистості, що відбуваються в зоні переходу від повсякденності до неповсяк-денності та від неї до нової повсякденності. Охарактеризовано мету навчальної дисципліни «Психологія життєтворчості», здатності, якими оволодіватиме студент при її вивченні та програмні результати навчання. Викладено зміст основних тем курсу: 1) загальна характеристика онтології та феноменології життєдіяльності особистості; 2) психологічна характеристика способу та стилю життя; 3) психологія життєвого шляху; 4) життєтворчість як процес самовдосконалення особистості та способу життя; 5) соціально-психологічна технологія життєтворчості; 6) динаміка життєтворчості та життєздійснення особистості; 7) проблема життєтворчості у складних та кризових умовах; 8) прикладні проблеми життєдіяльності особистості. Наведено орієнтовний перелік тематики практичних занять. Висновки. Засвоєння даної дисципліни сприятиме підвищенню ефективності їх практичної діяльності у сфері психопросвіти, психопрофілактики, психологічного консультування, психокорекції та психотерапії. Особлива увага акцентується на проблемі життєтворчостів складних та кризових ситуаціях, що актуально в умовах війни