Сучасна психологія соціальної взаємодії: різновекторність досліджень

Abstract

Мета роботи. У статті здійснено узагальнений огляд поліваріантності висвітлення особливостей психології соціальної взаємодії, зокрема типові тематичні вектори й підходи вивчення феноменів психологічного впливу. Методологія дослідження базується на методах науково-теоретичного вивчення: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, що дало змогу встановити специфіку сучасних різно-векторних досліджень у галузі психології соціальної взаємодії. Наукова новизна. Здійснено огляд науково-психологічної джерелознавчої бази з проблем психології соціальної взаємодії. Виявлено, що психологічне вивчення особливостей впливу на особистість постає одним з домінуючих векторів наукового пошуку. Систематизовано знання про особливості впливу, спричинені новим суспільним етапом. Констатується, що здобувачу вищої освіти необхідно знати фундаментальні особливості впливу на особистість, різноманітність підходів до розуміння психологічного впливу та здійснювати вибір опти-мальних методів і програм оптимізації системи переконань особистості в кризових умовах та розвитку інформаційної зрілості особистості.Висновки. Розкрито мету навчальної дисципліни «Психологія соціальної взаємодії», загальні та спеціальні компетентності, якими оволодіватиме студент при її вивченні та програмні результати навчання. Обґрунтовано доцільність включення в освітньо-професійну програму для підготовки практичних психологів магістерського рівня вищої освіти навчальної дисципліни «Психологія соціальної взаємодії» та наведено орієнтовний перелік тематики аудиторних занять. Оволодіння здобувачами вищої освіти особливостями та механізмами впливу стане основою для розробки і впровадження ефективних стратегій взаємодії та впливу на інших. Вивчення сучасних концепцій дозволить здобувачам вищої освіти ознайомитися з різноманітністю підходів до розуміння психологічного впливу та здійснювати вибір оптимальних методів для різних ситуацій. Засвоєння основ проблеми соціально-психологічної безпеки допоможе здобувачам вищої освіти стати свідомими та відповідальними учасниками соціальної взаємодії та сприятиме створенню безпечного психологічного середовища.