Особливості перекладу творів Тараса Шевченка і Івана Франка на матеріалах англомовних і німецькомовних інтерпретацій в імагологічному виборі Віри Річ та Остапа Грицая

Abstract

Робота присвячена комплексному дослідженню імагологічних стратегій у перекладах творів Тараса Шевченка та Івана Франка англійською та німецькою мовами, виконаних Вірою Річ та Остапом Грицаєм. У центрі уваги — порівняльний аналіз підходів двох перекладачів до відтворення національної ідентичності, культурних кодів, соціально-політичних мотивів та образної системи української класичної поезії. Розкрито специфіку застосування ритміко-стилістичних, семантичних та адаптаційних стратегій у перекладацькій практиці кожного з них. Проаналізовано, як англомовний і німецькомовний культурні контексти впливають на формування образу України в перекладених текстах. Значну увагу приділено передачі національних символів, історичних реалій, фольклорних елементів та політичних акцентів у творах Шевченка й Франка. Визначено відмінності у трактуванні ключових імагологічних концептів, зокрема образу народу, землі, боротьби та духовності. У роботі окреслено труднощі та потенційні ризики перекладу української класичної поезії для західної аудиторії, пов’язані з культурними асиметріями, символічною багатошаровістю та історичною специфікою оригінальних текстів. На основі проведеного аналізу сформульовано теоретичні та практичні висновки щодо ефективності різних перекладацьких стратегій, а також визначено роль перекладу у формуванні уявлень про Україну в англомовному та німецькомовному світі. Робота узагальнює значення імагологічного підходу в перекладознавстві та окреслює перспективи подальших досліджень, зокрема аналізу перекладів інших українських авторів і розвитку методики вивчення культурних образів у міжмовній комунікації.