Розвиток вікової психології: метаметодологічний аналіз проблеми

Abstract

Отже, завдяки метаметодологічному підходові нам вдалося (вийти за межі «над» і «збоку») та ідентифікувати деякі проблеми розвитку вікової психології. Вихід дослідників проблеми вікового розвитку за межі «чотирьох стін» (вихід у світ), подолання своєрідної «терапії» існуючого знання і подолання бюрократії (відмова від обмежень традиційних схем аналізу проблеми), зростання долі знання, «яке знає себе» (епістемологічна рефлексія), тобто «знає» для чого воно використовується, посилить значущість отриманих відомостей для прогресивного розвитку не тільки окремих особистостей, груп та спільнот, українського суспільства та проблем цивілізації загалом. В освітньому плані викладання вікової психології в такому ресурсі призведе до зростання у студентів мотивації до її засвоєння, через переведення його в статус «живого» знання, що має об’єктивне значення та особистісний смисл, яке можна технологізувати (застосувати у позитивній практичній діяльності). Зазначений метаметодологічний підхід значно підвищить ресурсність вікової психології у вирішенні прикладних проблем фахівців.