Orthodox edication andreligious practices at schools of Volyn Voivodship (1921 - 1939)

Abstract

Досліджено впровадження релігійних знань у шкільній освіті Другої Речі Посполитої. На прикладі Волинського воєводства проаналізовано зміст уроків релігії і методики її навчання дітей православного віросповідання, а також показано релігійні практики дотримання благочестя у шкільному та позашкільному середовищі. З’ясовано, які закони та нормативно-правові акти регламентували ставлення держави до релігії і забезпечували шкільне право навчатися основ християнства. Мета роботи полягає у комплексному аналізі релігійної освіти як складової частини польської освітньої моделі, висвітленні проблеми дотримання релігійної толерантності щодо конфесійної приналежності школярів, реалізації дидактичних принципів релігійного навчання й духовно-морального виховання у закладах освіти. Методологія дослідження полягає в комплексному застосуванні загальнонаукових методів дослідження – аналізу та синтезу, об’єктивності, історизму, а також спеціальних історичних – історико-джерелознавчого, історико-порівняльного, історико-генетичного, історико-типологічного та історико-системного методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше на підставі опрацювання широкого комплексу джерел – двох Конституцій Другої Речі Посполитої, урядових постанов, шкільного законодавства, підручників Закону Божого та методики його навчання, українських православних періодичних видань, мемуарів, а також здобутків української і зарубіжної історіографії проаналізовано особливості викладання основ релігійного вчення у шкільництві та релігійні практики. З’ясовано засади релігійної педагогіки і вимоги щодо кадрового педагогічного складу викладачів Закону Божого. Висновки. У Польській державі релігійна конфесійна освіта в шкільництві регламентувалася на законодавчому рівні, що вирізняло її серед європейських держав. Обов’язкові уроки релігії та релігійні практики формували знання і навики усвідомленого сприйняття віровчення й закладали в учнів духовні християнські цінності. У Волинському воєводстві уроки православної релігії сприяли збереженню національної ідентичності в умовах асиміляційної політики польської католицької держави. Нагляд за викладанням релігії в школі здійснювали державні освітні та церковні інституції, до компетенції яких належало кадрове забезпечення викладання Закону Божого і нагляд за освітнім процесом. Автономія Православної церкви в Польщі сприяла національно-духовному піднесенню і вплинула на українізацію викладання релігії у волинському шкільництві. Водночас політика полонізації, реорганізація православних духовних закладів освіти, зменшення національних і запровадження утраквістичних шкіл викликали невдоволення національних меншин та спонукали до відстоювання своїх прав.