"The hell of Galician Ukraine": Thalerhof's images on the pages of the "Nash Lemko" newspaper

Abstract

Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей осмислення представниками авторського кола “Нашого лемка”, пов’язаних з темою табору Талєргоф різнопланової проблематики. Методологічне підґрунтя роботи становить міждисциплінарний підхід. У статті використано такі методику та підходи, як систематичний, порівняльний і критичний аналіз джерельної бази, представленої великими текстовими масивами. Здійснити коректну інтерпретацію різножанрової газетної інформації уможливило застосування методики контент-аналізу. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу рецепції дописувачами часопису “Наш лемко” низки талєргофських сюжетів. Висновки.У підсумку відзначено, що саме талєргофські події значною мірою вплинули на самосвідомість русинів як етнічної групи у міжвоєнний час. Зрозумівши це дещо пізніше від представників москвофільського табору, об’єднані довкола “Нашого лемка” русинські інтелектуали розпочали складну працю з деконструкції поширюваних опонентами стереотипів, а отже, й українізації талєргофського наративу. Проведена Юліаном Тарновичем, Петром Антонишиним, Остапом Костаревичем й іншими співробітниками часопису робота була багатоаспектною, адже передбачала розробку нової концептуальної моделі, опитування очевидців трагедії, опрацювання й публікацію їхніх спогадів, підготовку полемічних виступів, написання аналітичних студій тощо. У підсумку було створено цілком конкурентний історіографічний образ талєргофської трагедії, що спонукав лемків після вигнання з рідних земель і подальшого розселення у повоєнні роки багатьма діаспорними осередками залишатися при українському національному виборі. Ця концептуально виважена й фактологічно узасаднена інтерпретативна модель виявилася затребуваною і для української соціогуманітаристики доби незалежності, ставши органічною складовою сучасних академічних реконструкцій теми Талєргофа.