"Peaceful" expansion of the Russian federation in Ukraine (1991 - 2014)

Abstract

Мета дослідження – дослідити та розкрити процес територіальної експансії Росії в Україні у 1991 – 2014 рр. і роль у ньому проросійських політичних і громадських агентів впливу. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах історизму, об’єктивності та системності. У роботі використані загальнонаукові методи: аналізу, синтезу, періодизації, реконструкції та інші, а також спеціальні методи історичного дослідження: історико-генетичний, історико-системний, історико-порівняльний. Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному аналізі процесу так званої “мирної”, без використання збройної сили, експансії Росії в Україні у 1991 – 2014 рр. Окреслено основні її етапи у визначених хронологічних межах. На окремих прикладах доведено, що війна Росії проти України має історичні корені від початку проголошення нею незалежності у 1991 р. Відносини між двома суверенними державами не були добросусідськими, а супроводжувалися постійними територіальними претензіями з боку Росії як відкритими, так і завуальованими, через проросійські політичні партії, сепаратистські рухи, релігійні організації та інших політичних і громадських агентів впливу. Висновки. Агресія Росії проти України розпочалася у 1991 р. відразу з відродженням нею незалежності. Основною метою “мирної” експансії Росії було знищення суверенної і незалежної України або, у разі її недосяжності, утримання її під своїм контролем у межах єдиного “союзного” простору. Для досягнення цієї мети Росія здійснювала політичний, економічний, релігійний, культурний, інформаційний, військовий тощо тиск із широким використанням технологій підривної діяльності, шантажу, брехні, залякування, провокацій тощо. Росія маскувала власну участь у деструктивних процесах в Україні та здійснювала експансію через різноманітні проросійські політичні партії і громадські організації, регіональні еліти, представників кримінально-олігархічного капіталу, сепаратистські рухи, Українську православну церкву (Московського патріархату) та окремих її служителів, проросійські мас-медіа та інших агентів впливу, які діяли під керівництвом російських спецслужб. У процесі експансії Росії в Україні у 1991 – 2014 рр. виокремлено два умовні етапи. Перший, 26 серпня 1991 р. – 29 вересня 2003 р., від першого оголошення російською владою права Росії порушувати питання перегляду державних кордонів колишніх республік СРСР, якщо вони не будуть співіснувати у межах єдиного союзного простору та до початку конфлікту навколо о. Коса Тузла – найбільшої на той час кризи в українсько-російських відносинах, коли Росія вперше вдалася до застосування силових засобів проти України. Другий, 29 вересня 2003р. – 20 лютого 2014р., починається із конфлікту навколо о. Коса Тузла, та закінчується припиненням так званої “мирної” експансії після Революції гідності 2014р., початком окупації українського Криму та м. Севастополь. У роботі процитовано окремі положення нормативно-правових актів Росії та України, що посилює авторську аргументацію та висновки із обраної теми.