Copper coins of the principality of Antioch (1103 - 1130): physico-chemical analysis

Abstract

Мета і наукова новизна статті. У статті досліджено проблему становлення монетного карбування в державах хрестоносців, зокрема в князівстві Антіохія в першій третині XII століття. Автори статті, вперше в історіографії здійснили комплексний фізико-хімічний аналіз мідних монет князівства Антіохїі першої третини XII століття за допомогою X-ray fluorescence spectroscopy, оптичного металографічного мікроскопа моделі ММР-2Р та іскрового оптичного емісійного спектрометру Solaris CCD Plus GNR. Висновки. Мідні монети князівства Антіохїі першої третини XII століття, карбувалися на монетних фланах виготовлених шляхом лиття. Усі монети князівства Антіохії містять у складі монетної заготовки свинець (Pb). Свинець (Pb) широко використовувався у Леванті в XI–XII століттях у мідних сплавах. Враховуючи єдину технологію виготовлення монетної заготовки для всіх типів монет та використання для цього монетного сплаву зі значним вмістом свинцю (Pb), автори вважають, що в князівстві Антіохія діяв один монетний двір. Враховуючи присутність свинцю (Pb) у всіх досліджуваних зразках антіохійський мідних монет хрестоносців, цілком логічним є висновок, про додавання свинцю (Pb) під час плавлення. Після застигання литих заготовок вони додаткового піддавалися механічній обробці, зокрема, обрубування затверділої ливникової системи та відправлення на переплавку бракованих заготовок. Лише після цього, із монетних заготовок, використовуючи ручну технологію карбування, виготовлялися монети. Порівняльний аналіз монет князівства Антіохії та монет сельджуків Сирії, вказує, що додавання свинцю (Pb) до монетного сплаву не було традицією на Антіохійському монетному дворі до приходу хрестоносців. Суттєве коливання вмісту основних елементів монетного сплаву у межах одного монетного типу свідчить про використання різної сировини для виготовлення сплаву.Порівнюючи результати X-ray fluorescence spectroscopy та оптичної емісійної спектрометрії, необхідно зауважити, що перший метод дозволяє більш точно встановлювати хімічний склад металевого об’єкта оскільки оцінка проводиться на основі узагальнення випромінення від більшої ділянки. Крім того, X-ray fluorescence spectroscopy не наносить шкоди поверхні досліджуваної монети.