The Pobidynski noble family in Sanok land in the 16th century (according to the records of the Sanok castle and land courts)

Abstract

Метою статті є реконструкція генеалогії роду Побідинських, їхнього майнового та суспільного становища у XVI столітті, використовуючи для цього матеріал сяноцьких гродських та земських актів. Методологія дослідження базується на принципах наукової критики, історизму, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний, просопографічний, мікроісторичний) методів. Висновки. Рід Побідинських у XVI столітті продовжили нащадки Владислава (званого теж Вацлавом) Леонардовича Побідинського (1470 – † бл. 1499). У цей період родина Побідинських продовжувала своє демографічне зростання за рахунок багатодітних сімей. На сторінках сяноцьких гродських та земських актових книг вдалося відшукати відомості про 57 представників роду, життя яких припало на XVI століття, супроти 36 осіб, що жили століттям раніше. Водночас майновий комплекс родини впродовж XVI століття зростання практично не зазнав, навпаки поміж численних нащадків маєтності дробилися на дедалі менші частки. Це контрастує із ситуацією попереднього XV століття, коли Побідинські в кожному поколінні динамічно нарощували свої володіння. Ослабле майнове становище вочевидь впливало і на суспільні позиції. В локальній урядовій ієрархії впродовж XVI століття було лише троє представників роду Побідинських: сяноцький підсудок, а згодом земський суддя Ян Побідинський (1500 – † 1527/1529), його брат, сяноцький гродський суддя Клеменс Побідинський (1483 – † до 1526), сяноцький підсудок і підстароста Вацлав Станіславович Побідинський (1541 – 1581). У XVI столітті Побідинські зберігали активність у судових і господарських справах, виступаючи як кредитори й позичальники, а також утверджували свою присутність у шляхетському середовищі через родинні зв’язки та участь на сеймикових зібраннях чи у судових засіданнях як асесори.