Organization of activities and personnel composition of the prison in the town of Wilnicz, Krakow voivodship, II Rzeczpospolita (selected aspects)

Abstract

Постановка проблеми. Складовою частиною державотворчих процесів у країнах Центральної та Східної Європи після Першої світової війни було формування кримінально-виконавчої служби (пенітенціарної системи) – невід’ємного компонента будь-якої державної правоохоронної системи. Не стала тут винятком й міжвоєнна Польща – Друга Річ Посполита, де ще до проголошення відновлення незалежності простежувалися процеси становлення в’язничної служби. Метою запропонованої статті є дослідження вибраних аспектів організації діяльності та кадрової структури в’язниці у місті Вісьнич Краківського воєводства Другої Речі Посполитої. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціально історичних методів, зокрема, проблемно-хронологічного, синхронного, діахронного, порівняльно-історичного та ін. Наукова новизна полягає у тому, що автори спробували на основі неопублікованих архівних матеріалів висвітлити вибрані аспекти організації діяльності та кадрової структури в’язниці у місті Вісьнич Краківського воєводства Другої Речі Посполитої. Висновки. Отже, в’язниця у м. Вісьнич була невід’ємною складовою частиною пенітенціарної системи Другої Речі Посполитої. Між двома світовими війнами ця тюрма пройшла еволюцію від однієї з найбільших кримінально-виконавчих установ держави до в’язниці нового профілю – “тюрма – реміснича установа” з широкими ресоціалізаційними можливостями. Досліджувана пенітенціарна інституція була розрахована на утримання 580 осіб, однак часто була переповненою й напередодні Другої світової війни уміщувала майже 860 осіб.У досліджуваний час цю тюрму очолював С. Следзевський, під керівництвом якого працювали численні помічники, інспектори, охоронці, службовці канцелярії. До штату в’язниці належав також допоміжний персонал – лікарі, вчителі та духовні особи. Особовий склад в’язниці налічував приблизно 90–100 осіб, однак цього було недостатньо для справного функціонування установи з огляду на її постійну переповненість в’язнями. Водночас службовці в’язниці намагалися належно виконувати свої посадові обов’язки, що підтверджують документальні матеріали, які ми опрацювали.