Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8842
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorMahamoud, Ayman A.-
dc.date.accessioned2026-03-04T12:24:22Z-
dc.date.available2026-03-04T12:24:22Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationMahamoud, Ayman A. The Jordanian political stance on the rhodes agreement with Israel 1949 - 1950: historical analysis and arab-international reactions [Текст] = Політична позиція Йорданії щодо Родоської угоди з Ізраїлем 1949 - 1950 рр.: історичний аналіз і реакція арабських та міжнародних кіл / Ayman A. Mahamoud // Східноєвропейський історичний вісник : [збірник] / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: М. Віткунас, В. Марек, В. Вєжбєнєц та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. - Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2025. - Вип. 36. - Р. 175-190.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8842-
dc.description.abstractПолітична позиція Йорданського Хашимітського Королівства щодо Родоської угоди з Ізраїлем (1949 р.) залишається предметом аналітичного та документального інтересу, особливо враховуючи складну арабо-ізраїльську динаміку післявоєнного періоду 1948 р. Хоча низка арабських держав звинувачували Йорданію у прагненні до сепаратного миру, наявні дипломатичні та прес-матеріали демонструють більш тонкий та обережний підхід йорданського керівництва. Мета цього дослідження – вивчити переговорну стратегію Йорданії під час переговорів про Родоське перемир’я, її взаємодію з арабськими і західними державами, та медійний дискурс навколо цієї угоди. Методологія дослідження заснована на історико-документальному підході, що поєднує офіційні документи США та Великобританії з публікаціями єгипетських і йорданських газет, а також з науковими інтерпретаціями ізраїльських і західних істориків. Наукова новизна полягає у переосмисленні мотивів і цілей Йорданії у ході переговорів, що дає підставу змістити аналіз з націоналістичної риторики на більш збалансоване прочитання, засноване на першоджерелах. Результати свідчать, що король Абдалла I прагнув до перемир’я, щоб забезпечити собі політичний вплив на Єрусалим і Західний берег, зберігаючи при цьому арабський консенсус, наскільки це було можливо. Позиція Йорданії визначалася як стратегічними розрахунками, так і тиском з боку Великобританії, Ліги арабських держав, і навіть внутрішніми обмеженнями. Незважаючи на звинувачення в односторонності, Йорданія не прагнула до укладання повноцінного мирного договору і не діяла незалежно від арабського контексту, а прагнула закріпити свої територіальні придбання, не відриваючись повністю від ширшого арабського питання. Висновки дослідження показують, що Родоська угода започаткувала новий етап правової та політичної суперечки про Палестину, відображаючи взаємодію дипломатії, результатів війни та регіонального суперництва.uk_UA
dc.language.isoenuk_UA
dc.subjectєгипетська пресаuk_UA
dc.subjectамериканські документиuk_UA
dc.subjectРодоська угодаuk_UA
dc.subjectЙорданіяuk_UA
dc.subjectІзраїльuk_UA
dc.subjectперемир’я 1949 р.uk_UA
dc.subjectЛіга арабських державuk_UA
dc.titleThe Jordanian political stance on the rhodes agreement with Israel 1949 - 1950: historical analysis and arab-international reactionsuk_UA
dc.title.alternativeПолітична позиція Йорданії щодо Родоської угоди з Ізраїлем 1949 - 1950 рр.: історичний аналіз і реакція арабських та міжнародних кілuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:2025 № 36

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Махамуд.pdf379,88 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.