Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9051
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЛозовицький, Василь-
dc.date.accessioned2026-03-10T11:08:40Z-
dc.date.available2026-03-10T11:08:40Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationЛозовицький, Василь. Присмерк "неопатристики" та проєкт "постнеопатристики" = The twilight of "neo-patristics" and the project of "post-neo-patristics" / В. Лозовицький // Людинознавчі студії : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І.Франка; [редкол.: В. А. Бодак (гол. ред.), О. А. Ткаченко, Я. Бартошевський та ін.]. - Дрогобич : ВД Гельветика, 2023. - Вип. 47 : Філософія. - С. 75-97.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9051-
dc.description.abstractМетою статті є дослідження еволюції сучасної православної теології від неопатристики до постнеопатристики. Ознакою останньої є перехід православної теології початку ХХІ ст. до поліметодологічності, яка долає консерватизм та ізоляціонізм неопатристичної теології ХХ століття. Методологічними засадами дослідження стали поєднанням чотирьох тенденцій неопатристики: неохалкідонізму, неопаламізму, неопатристичного екзистенціалізму та модерної літургійної теології. У межах постнепатристики, в свою чергу, формується поліметодологічний плюралізм, в якому кожна з існуючих богословських мов претендує на тлумачення єдиного віровчення. Наукова новизна. Початок ХХІ ст. позначився появою сучасної православної постнеопатристичної теології, представники якої потребують свого вивчення. Мало досліджена сучасна богословська думка долає консерватизм та ізоляціонізм неопатристичної теології ХХ століття. Її найяскравіші представники, зокрема і в Українських реаліях, демонструють екуменічну відкритість до інших традицій, творчо користуються передовими напрацюваннями західних теологів і філософів. Висновки. У статті досліджено еволюцію сучасної православної теології від неопатристики до постнеопа тристики. Було з’ясовано, що значна кількість сучасних православних теологів (Д. Гарт, К. Говорун, П. Калаїцидіс, І. Манузакіс, А. Папаніколау, О. Філоненко) відмовляються від засад неопатристичної теології і починають працювати як представники постнеопатристики. Вони демонструють екуменічну відкритість до інших християнських традицій, зближаються з досягненнями сучасних західних теологів. Визначним є й те, що більш творчим стає використання патристичних джерел, теологи виходять за вузькі межі досліджень «апофатичної теологї» чи (нео)паламітського розрізнення між «сутністю» та енергіями та звертаються до інших горизонтів патристичної думки. Крім того, урізноманітненим та глибоким стає залучення сучасними православними теологами здобутків філософії. Відтак, на перетині теологічних і філософських напрямків, проєктів та рухів початку ХХІ ст. постали такі теології, що демонструють особливе творче різноманіття богословських пошуків та відкриттів сучасних мислителів.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectпостнеопатристикаuk_UA
dc.subjectправославна євхаристійна теологія спілкуванняuk_UA
dc.subjectправославна теологіяuk_UA
dc.subjectнеопатристикаuk_UA
dc.titleПрисмерк "неопатристики" та проєкт "постнеопатристики"uk_UA
dc.title.alternativeThe twilight of "neo-patristics" and the project of "post-neo-patristics"uk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:№ 47 (2023) Людинознавчі студії. Серія «Філософія»

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Лозовицький.pdf401,81 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.