Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9054
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПавлов, Валерій-
dc.date.accessioned2026-03-10T11:47:32Z-
dc.date.available2026-03-10T11:47:32Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationПавлов, Валерій. Природа і сутність інформації = Nature and essence of information / В. Павлов // Людинознавчі студії : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І.Франка; [редкол.: В. А. Бодак (гол. ред.), О. А. Ткаченко, Я. Бартошевський та ін.]. - Дрогобич : ВД Гельветика, 2023. - Вип. 47 : Філософія. - С. 115-129.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9054-
dc.description.abstractМетою статті є пошук відповідей на питання про природу інформації, причини її існування, сутність, особливості буття у неживій та живій природі і суспільстві. Методологічні засади дослідження. Аналіз літератури, присвячений інформації, дає підстави щонайменше для трьох висновків:1) одні автори свідомо (чи несвідомо) – і це досить поширено – ігнорують контекст методології при осмисленні даного утворення; 2) інші, хоч і звертаються до нього, не дотримуються методологічної послідовності при формулюванні базових положень і висновків. Як результат, дуже часто має місце зміщення акцентів і суперечливість у трактуванні інформації; 3) лише зрідка можна прочитати матеріал методологічного спрямування щодо природи інформації та специфіки її існування. Автор статті виходить з того, що методологічні засади дослідження інформації свої витоки мають в онтології, передусім у філософському вченні про об’єктивний характер світу, рух як спосіб його існування та відображення як атрибут матерії. Наукова новизна. Проводиться ідея, що інформація – невід’ємна складова довкілля, яка знаходиться в одному ряду з рухом, простором, часом. Аргументується позиція, відповідно до якої інформація по-різному представлена на трьох рівнях дійсності: в неживій та живій природі і суспільстві. Зрозуміти специфіку її існування на цих рівнях можна лише з позицій відображення як універсальної здатності матерії. Запропонований підхід дозволяє зафіксувати, яку роль (і як саме) виконує інформація на кожному з трьох виділених вище рівнів. Окрема увага приділена співвідношенню понять «інформація» і «знання». Показано за яких умов інформація може набути статусу знання. Зроблено висновок про діалектичну тотожність даних термінів: знання – це завжди інформація про щось, але не кожна інформація є знанням. Висновки. Інформація – складне, різнопланове утворення, яке у своєму багатоманітні присутнє у всіх сферах довкілля. З особливою силою заявляє про себе в життєдіяльності індивідів, всіх соціальних груп, суспільства в цілому. Її роль неухильно зростає впродовж людської історії. Не випадково термін «інформаційне суспільство» активно використовується в літературі для позначення постіндустріального етапу розвитку цивілізаціїuk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectжива природаuk_UA
dc.subjectсуспільствоuk_UA
dc.subjectінформаціяuk_UA
dc.subjectзнанняuk_UA
dc.subjectвідображенняuk_UA
dc.subjectнежива природаuk_UA
dc.titleПрирода і сутність інформаціїuk_UA
dc.title.alternativeNature and essence of informationuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:№ 47 (2023) Людинознавчі студії. Серія «Філософія»

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Павлов.pdf375,77 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.