Аналіз кількісного прояву свободи вибору з використанням для цього її базових протилежностей

Abstract

Метою є аналіз феномену свободи вибору, його кількості, використовуючи для цього обмеження як зворотну сторону свободи вибору. Методологічними засадами слід вважати декілька ключових наукових методів, які дозволяють нам обходитися без необхідності сприймати виключно складники свободи, щоб сформувати критерії її кількості у категорії вибору. Наприклад, метод герменевтичного кола, який являє собою взаємозв’язок цілого та частин. Або принцип діалектичного протиріччя, який будучи частиною філософського методу, може бути використаний, щоб зосередитися не тільки на цілих частинах, а й незначних. Та низка інших класичних методів, що були у цьому комплексному дослідженні свободи вибору, обмежень та їх кількісної ознаки. Тому у нашому розумінні свобода вибору не закінчується там, де починаються межі протилежного, вона продовжує набувати ознак, але в різній кількісній та якісній орієнтації. Це так званий «аналіз протилежностей» через реверсивне тлумачення або позиціювання від зворотного елемента. Наприклад, у такому разі свобода – це та кількість обмежень, яка перепадає людині протягом життя. Наукова новизна. Якщо раціонально проводити дослідження стосовно феномену свободи вибору, враховуючи при цьому його реальний прояв у нашому житті, то можна зазначити важливість такого критерію, як кількість свободи. Це умовний критерій, що загалом оцінюється за наявністю дійсних можливостей або їх відсутності. У такому разі було звернено увагу на те, що свобода вибору – це не лише прояв свободи, а так само і її протилежностей. Саме тому нас цікавив не просто факт наявності певного прояву вибору, але і його критерії кількості (які завжди можуть складатися від двох визначень та більше), щоб сформувати відповідне уявлення про дійсність сучасного людського вибору. У межах цієї концепції антиподом свободи вибору були обмеження, якраз вони і виступили формальним прикладом кількісної ознаки свободи вибору. Висновки. Результати цього дослідження доволі прості, але тільки тому, що нам вдалося їх сформувати таким чином, щоб це було просто та доступно. Спочатку це відповіді на окремі питання, наприклад, про реальне існування такого формулювання, як кількість свободи вибору, яку дійсно може бути озвучено, але в основному тільки окремими науковцями, які для цього інтерпретують показник свободи вибору згідно з проявами нашої життєдіяльності на практиці. Для нас такими проявами стали обмеження. Бо вони мають пряме відношення до свободи і їх роль у нашому житті досить обґрунтована. Це якраз відображається на рівні контролю над різними складниками життя. Наприклад, якості життя, яка може послужити показником названої свободи. І наостанок, знаючи все це, нам ще чіткіше стала зрозуміла природа свободи вибору й обмежень, їх невід’ємність та цілісність.