Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9085| Назва: | Філософія і ґенеративні штучноінтелектні моделі: (не)долані обмеження впливальності |
| Інші назви: | Philosophy and generative artificial intelligence models: (un)surmountable limitations of influence |
| Автори: | Діденко, Лариса |
| Ключові слова: | відповідь філософія освіти людина розум інтелект (= природ-ний інтелект) ґенеративний штучний інтелект (= ґенШІ) ґенеративна штучноінтелектна модель (= ґенШІ модель) Perplexity.ai chatGPT Leonardo.ai промпт виґенерене запитання |
| Дата публікації: | 2024 |
| Бібліографічний опис: | Діденко, Лариса. Філософія і ґенеративні штучноінтелектні моделі: (не)долані обмеження впливальності [Текст] = Philosophy and generative artificial intelligence models: (un)surmountable limitations of influence / Л. Діденко // Людинознавчі студії : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І.Франка; [редкол.: В. А. Бодак (гол. ред.), О. А. Ткаченко, Я. Бартошевський та ін.]. - Дрогобич : ВД Гельветика, 2024. - Вип. 49 : Філософія. - С. 46-66. |
| Короткий огляд (реферат): | Розглянуто оптимізування взаємодії антропоодиниці з ґенеративними штучноінтелектними моде-лями {на прикладі Perplexity.ai, chatGPT, Leonardo.ai} через застосування базових знань з філософії. Мета дослідження:виявити та деталізувати можливості (не)долання обмежень ґенеративних штучноінтелектних моделей за допомогою філософії. Методологію дослідження складають методи, принципи та підходи, які формують співдоповнювальну мережу. Головними якісними методами, застосованими у дослідженні є розмірковувальний {для обґрунтовування співвпливальності філософії і ґенеративних штучноінтелектних моделей}, аналізувальний {для деталізування ситуації {кейсу} застосу-вання ґенШІ моделей для виш-викладання філософії}, синтезу-вальний {для формування алгоритму взаємодії антропоодиниці та ґенШІ моделі}, феноменологічний {для сутнісного схоплювання принципу роботи ґенеративних штучноінтелектних моделей та варіантів оптимальної антроповзаємодії з ним}, герме-невтичний {для розтлумачування–роз’яснювання результатів виґенереного як співпраці антропоодиниці та окремої ґенШІ моделі}, праґматичний {для формування прийнятного промпта, щоб виґенерювати необхідне; для створення умов спільного змінювання антропоодиниці та ґенШІ моделі}, компаративний {для зіставлення отримуваних результатів від застосовності стандартного інфопошуку – через Google.com – та ґенШІ моделей} тощо. Окрім того, у дослідженні були застосовані принципи {цілісності, умовної об’єктивності, причинності, обґрунтованості, ситуативності} та підходи {плюріверсний, міждисциплінарний}. Теоретико-практичні параметри наукової новизни зумовлені структурою пропонованої розвідки {тобто пунктами розгляду теми}, а також двома аспектами: 1) нагальною перспективною необхідністю антропоодиниці паралельного опанування нових інформаційних технологій, оптимізування взаємодії з ними, збереження–й–розвивання власного природного розуму–інтелекту, що через застосовність уможливлюватиме формування запитів {промптів} для ґенеративних штучноінтелектних моделей, які, хоч і працюють за алгоритмовим принципом, проте можуть цільово навча-тися через промптоване та виґенерюване як кероване люди-ною векторування; 2) постулюванням філософії як праксис-орієнтованої навчальної дисципліни {виш-викладання якої може і має бути адаптованим до епохових змін та тенденцій майбутнього}, що спрощуватиме різнорідні взаємодії антропоодиниць {з собі подібними; з штучноінтелектними конструктами}. Висновки: 1) ґенеративні штучноінтелектні моделі одночасно і прорив людства, і головоломка на майбутнє; 2) усім користувальникам ґенШІ моделей бажано первинно мати розвинутий природний інтелект, що спричинюватиме нестандартні запити, «коректні промпти» та адаптування ґенерованого для власних потреб {особистих, навчальних, професійних}; 3) саме філософія сприяє індивідуальному налаштовуванню свого природного інтелекту та його оптимальному застосуванню через запитування–відповідання, критичність мислення, аналізування і синтезування, прогнозування, творчість тощо, які комплексно уможливлюють бачення сутності кожного феномена {речі, явища, процесу} та допомагають антропоодиниці чіткіше визначитися з власною роллю у світі; 4) за умов критично-го та цільового застосування ґенеративні штучноінтелектні моделі можуть бути задіяні у виш-викладанні філософії Філософія і ґенеративні штучноінтелектні моделі...для сприяння індивідуальному інтелектуальному зростанню здобувачів і викладачів, а також для підсилення антропності. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9085 |
| Розташовується у зібраннях: | № 49 (2024) Людинознавчі студії. Серія «Філософія» |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Діденко.pdf | 416,65 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.