Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9090Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.author | Павлов, Валерій | - |
| dc.date.accessioned | 2026-03-13T08:31:40Z | - |
| dc.date.available | 2026-03-13T08:31:40Z | - |
| dc.date.issued | 2024 | - |
| dc.identifier.citation | Павлов, Валерій. Методологічні засади розуміння штучного інтелекту = Methodological principles of understanding of artificial intelligence / В. Павлов // Людинознавчі студії : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І.Франка; [редкол.: В. А. Бодак (гол. ред.), О. А. Ткаченко, Я. Бартошевський та ін.]. - Дрогобич : ВД Гельветика, 2024. - Вип. 49 : Філософія. - С. 122-133 | uk_UA |
| dc.identifier.uri | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9090 | - |
| dc.description.abstract | Метою статті є окреслення і розгляд кола знань, які мають методологічне значення для розуміння штучно-го інтелекту; дослідження його природи, можливостей і меж електронно-обчислювальних машин в оперуванні інформацією; аналіз проблем, пов’язаних з присутністю штучного інтелекту в бутті людей і соціуму. Методологічні засади дослідження. Автор виходить з того, що зрозуміти суть і специфіку штуч-ного інтелекту неможливо не звернувшись до аналізу базових характеристик і проявів свідомості, яка виступає онтологічною основою його продукування. Свідомість є надто складним утворенням. Вона «розвертає», реалізує себе у мисленні, в структурі якого виділяють розсудок і розум. Одним із проявів останнього виступає інтелект. Штучний інтелект – продукт мислення. Будучи частково схожим на людський інтелект, він суттєво від нього відрізняється. Наукова новизна. Акцентується увага на ролі методології в адекватному осмисленні штучного інтелекту. Розкриваються методологічні засади цього процесу шляхом аналізу змісту понять «свідомість», «мислення», «розсудок», «розум», «інтелект». Показана специфіка т. з. машинного мислення і особливості оперування електронно-обчислювальними машинами інформацією. Підкреслюється якісна відмінність інформації від знання. Виділені основні характеристики інтелекту. Проаргументована позиція щодо сильних і слабких сторін штучного інтелекту. Висновки. Штучний інтелект – утворення, що має непросту суб’єкт-об’єктну природу. Він став невід’ємною складовою буття суспільства і у перспективі все більше впливатиме на різні сфери його функціонування. Використання можливостей цього утворення (на користь соціуму чи на шкоду йому) залежить передусім від людського чинника. У цьому контексті на перший план виходить правова і моральна культура людей. | uk_UA |
| dc.language.iso | ua | uk_UA |
| dc.subject | інформація | uk_UA |
| dc.subject | творчість | uk_UA |
| dc.subject | електронно-обчислювальна машина | uk_UA |
| dc.subject | свідомість | uk_UA |
| dc.subject | мислення | uk_UA |
| dc.subject | інтелект | uk_UA |
| dc.subject | штучний інтелект | uk_UA |
| dc.title | Методологічні засади розуміння штучного інтелекту | uk_UA |
| dc.title.alternative | Methodological principles of understanding of artificial intelligence | uk_UA |
| dc.type | Стаття | uk_UA |
| Розташовується у зібраннях: | № 49 (2024) Людинознавчі студії. Серія «Філософія» | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Павлов (3).pdf | 364,34 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.