Соціально-гносеологічні аспекти моральності у художньо-філософському контексті

Abstract

Метою статті є аналіз проблем моральності як основного стрижня людської особистості та водночас ціннісних підвалин пізнання суспільних реалій межі ХІХ–ХХ століть та сучасності, звертаючись до праць і творів Івана Франка. Методологія. Засобами досягнення поставленої мети є принципи і категорії метафізики та діалектики, філософської антропології, ціннісний та соціокультурний підхід, феноменологічний та герменевтичний дискурси, методи дедукції, індукції, компаративістики. Наукова новизна. Нинішні соціальні реалії в українському суспільстві можна схарактеризувати як такі, що сформувалися, внаслідок військово-збройної агресії сусідньої ерефії та постають як терористичні та геноцидні по відношенню до українського народу і кожної людини, що мешкає на територіях України, включно з окупованими на сьогодні українськими землями. Україна та українці опинилися в горнилі нищівної глобальної чи світової війни, тому потребують спеціального аналізу для розуміння моральних коренів як опор у містку до виходу з гуманітарної прірви. Морально-етичні категорії розглядаються як основоположні та смисложиттєві крізь призму ідей та образів творів Івана Франка. Морально-етичні, людиноствердні, гуманістичні ідеї мають стати міцним фунда-ментом, на якому відбудовуватимемо українське суспільство після Перемоги над ворогом-агресором. Висновки. Військова агресія створила низку кризових явищ в українському суспільстві, що водно-час виявила та призвела до криз найбільше у морально-духовному стані українців. Має місце взаємозв’язок історико-культурного поступу українського суспільства минулого періоду межі ХІХ–ХХ століть та сучасного розвитку на зламі тисячоліть. Орієнтирами для досягнення та втілення загальнолюдських мораль-них цінностей з метою реалізації щасливого життя кожної людини можуть стати ідеї та образи, запропоновані у філософських, публіцистичних та художніх творах Івана Франка, що акумулюють в собі актуальність і тепер.